Page 203 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 203
Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»
коном. Тому він не отримав посаду в оновленому уряді М. Азарова і після особис-
тої зустрічі з В. Януковичем був змушений залишити Україну. Наприкінці 2012 р.
Україна впритул підійшла до вступу у Митний союз: на 18 грудня була призначена
зустріч В. Януковича та В. Путіна, на порядку денному якої було два питання: при-
єднання України до цього об’єднання та корекція газових угод 2009 р. У Москву
відправився журналістський пул українського президента, але саміт раптово ска-
сували. Євросоюз несподівано запропонував В. Януковичу зближення.
Відзначимо, що В. Янукович і Кабінети міністрів часів його президентства
досить послідовно відпрацьовували формальну складову Угоди про асоціацію з
Європейським Союзом. Порядок денний асоціації «Україна — ЄС», підписа-
ний наприкінці 2009 р., більш-менш виконувався. 19 грудня 2011 р. під час 15-го
Саміту «Україна — ЄС» лідери України та ЄС офіційно заявили про завершен-
ня переговорів щодо Угоди про асоціацію: «…Головні переговірники досягли
спільного розуміння щодо повного тексту Угоди про асоціацію, яка визначить
93
майбутню договірно-правову основу відносин Україна — ЄС» . 30 березня
2012 р. угода була парафована, однак далі процес зупинився, бо для європейців
було неприйнятним кримінальне переслідування лідерів української опозиції.
Протягом 2012 р. В. Янукович заявляв про корисність «інтеграційної паузи»,
оскільки вона допоможе «будувати Європу в Україні». Після зриву переговорів
з РФ команда В. Януковича розраховувала вести його на вибори 2015 р. з тезою,
що Україна стала асоційованим членом, має зону вільної торгівлі та безвізовий
режим з ЄС. Тим самим обґрунтовано вважаючи, що український виборець при-
мириться з авторитаризмом в обмін на реальну європейську інтеграцію.
Росія розраховувала, що час грає на її користь: українська економіка була не в
кращому стані, популярність В. Януковича в країні падала, і йому рано чи пізно до-
велося б іти на поступки. Оскільки ж український президент виявляв стійкі автори-
тарні нахили, у Москві були впевнені, що ЄС не піде на підписання угоди про асоці-
йоване членство України, незважаючи на її технічну готовність. Однак улітку 2013 р.
стало зрозуміло, що Брюссель ладний підписати угоду, оскільки розглядав асоціацію
як інструмент, здатний загальмувати сповзання України до авторитаризму. Тож від
серпня Кремль розгорнув потужний тиск на українське керівництво, а також бізнес-
кола (шляхом закриття ринків збуту) та суспільство (через російські ЗМІ та проро-
сійські організації) з гострою критикою асоціації з ЄС, аби не допустити підписан-
ня угоди на Вільнюському саміті східного партнерства у листопаді 2013 р.
У серпні 2013 р. в українських ЗМІ було оприлюднено документ «Комплекс
заходів щодо залучення України в євразійський інтеграційний процес» , під-
94
готовлений академіком РАН та радником президента РФ С. Глазьєвим начебто
93 Спільна заява за результатами 15-го Саміту Україна — Європейський Союз. Сайт
МЗС України. URL: https://mfa.gov.ua/yevropejska-integraciya/samiti-ukrayina-yes/2011-rik
94 О комплексе мер по вовлечению Украины в евразийский интеграционный процесс.
Дзеркало тижня. 16.08.2013. URL: https://dt.ua/internal/o-komplekse-mer-po-vovlecheniyu-
ukrainy-v-evraziyskiy-integracionnyy-process-_.html
177

