Page 205 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 205

Розділ 5. Євромрія vs «русский мир»

          воду протиправних дій правоохоронних органів під час Євромайдану у вересні
          2014 р.: «Я знайшов людину, котра була присутня на закритих нарадах Януковича
          наприкінці минулого року. Зустрівся з цією людиною в Москві, і вона розповіла,
          що після зустрічі з Путіним 9 листопада (2013 р. — Авт.) й повернення до Украї-
          ни Янукович зібрав закриту нараду для наближених осіб і повідомив, що не підпи-
          ше асоціацію з ЄС у Вільнюсі. На попередження, що це спричинить новий Май-
          дан і, можливо, призведе до революції, Янукович відповів буквально таке: «Якось
          із майданом і революцією ми справимося. Путін сказав чітко, що після підписання
          асоціації забере Крим із Севастополем, потім Луганськ, Донецьк, Херсон, Мико-
          лаїв, Одесу, Запоріжжя». …Про цей ультиматум Путіна прекрасно знали Яки-
          менко, Захарченко та інші наближені до Януковича особи, що зараз ховаються в
          Москві. Про це мали знати в СБУ, Службі зовнішньої контррозвідки. Тобто ця
          ситуація не звалилася на країну кілька місяців тому як сніг на голову, вона була
                                                                       96
          відома давно. Проте ті, хто міг попередити про неї, змовчали…» . Однак ультима-
          тум супроводжувався і обіцянками вагомих економічних преференцій.
              21 листопада Кабмін ухвалив рішення про призупинення підписання угоди
          з ЄС і про відновлення активного діалогу з Росією та рештою учасників Митного
          союзу з метою пожвавлення торгово-економічних зв’язків. На Вільнюському саміті
          В. Янукович заявив про перенесення підписання угоди (відзначимо, що тоді асо-
          ційованими членами ЄС стали Грузія та Молдова, а Азербайджан відмовився). У
          Вільнюсі відбувалися гострі дискусії, про це свідчить відео під час неформально-
          го обіду глав держав, яке зафіксувало розмову канцлера Німеччини А. Меркель та
          В. Януковича. Останній так пояснив своє рішення: «Економічна ситуація в Україні
          дуже важка. У нас дуже великі загрози. Я хотів би, щоб ви мене зрозуміли. Я три з
          половиною років один. У дуже нерівних умовах з сильною Росією один на один» .
                                                                                      97
              Отже, В. Янукович здався, і Москва начебто досягла своєї мети. Після від-
          мови українського президента підписувати угоду про асоціацію з ЄС Росія роз-
          вернула програму економічної підтримки режиму В. Януковича. 17 грудня між
          Україною і РФ були підписані 15 угод, зокрема про надання кредиту в $15 млрд
          (3 млрд — у 2013 р., 12 млрд — протягом 2014 р.), зняття торгових обмежень
          протягом 2013—2014 рр., знижку на газ з $406 за 1 тис. м  у четвертому кварталі
                                                                 3
          2013 р. до $268,5 у першому кварталі 2014 р. тощо. Водночас не було підписано
          «Угоду про стратегічне співробітництво», яка мала стати «дорожньою картою»
          приєднання України до Митного союзу. Певно вважалося, що це було справою
          часу, однак Євромайдан зламав написаний у Кремлі сценарій.




              96  Головко В.В. Україна в умовах антитерористичної операції та російської збройної
          аґресії (2014 р.). Український історичний журнал. 2015. № 3. С. 181.
              97  Янукович поскаржився Меркель, як йому складно один на один боротися з Росією.
          Дзеркало тижня. 29.11.2013. https://dt.ua/POLITICS/yanukovich-poskarzhivsya-merkel-yak-
          yomu-skladno-odin-na-odin-borotisya-z-rosiyeyu-132814_.html
                                              179
   200   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210