Page 207 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

боді» та «УДАРу» вдалося провести 24 листопада масштабний мітинг за підтрим-
ку продовження європейської інтеграції, знакових політичних наслідків він не мав.
Чинна влада відчувала себе впевнено, даючи можливість опозиціонерам «випусти-
ти пар» невдоволення. Того ж дня провладні сили оперативно організували на Ми-
хайлівській площі акцію на підтримку уряду, у якій взяло участь кілька тисяч осіб.
Громадські активісти намагалися відмежуватися від акцій опозиційних полі-
тичних сил, роблячи акцент на тому, що вони виступають за європейський вибір
України, безвідносно до партійної належності. Це спричинило утворення двох
центрів протестів: на Європейській площі сформувалося партійне наметове міс-
течко, а на Майдані Незалежності — табір без політичної символіки, під пра-
порами України та ЄС (оскільки у ньому більшість складали молоді люди, він
отримав назву «Студентський Майдан»). Стихійному розділенню сприяла й по-
двійна позиція чинної влади — рішення Кабміну частково розглядалося як спро-
ба команди В. Януковича виторгувати кращі умови під час підписання угоди про
асоціацію (зокрема не випускати з в’язниці Ю. Тимошенко). Сам український
2
президент заявляв, що «аплодує тим, хто вийшов за європейську інтеграцію» .
26 листопада студенти низки столичних закладів вищої освіти проголоси-
ли страйк. Тоді ж було вирішено об’єднати студентську та опозиційні протестні
акції і проводити їх без партійної символіки. Частину наметів з Європейської
площі перенесли на Майдані Незалежності. Планувалося, що акція триватиме
до 1 грудня, 27 листопада було проведено кілька акцій протестів, зокрема і поряд
з Кабміном. Тим часом студенти пройшли маршем до Майдану Незалежності і
пікетували Адміністрацію Президента.
29 листопада стало остаточно відомо, що В. Янукович також виступив проти
укладання угод з ЄС, лише уточнивши, що мова йде не про зупинення, а перене-
сення їх підписання. Надвечір того ж дня суспільно-політична ситуація в Києві
була спокійною. На Майдані Незалежності залишалися кілька сотень осіб, пере-
важно молоді. Вночі міліція, прикриваючись зверненням з боку київської міської
влади із проханням сприяти комунальним службам у встановленні традиційної
новорічної ялинки, жорстоко розігнала протестувальників. 35 осіб було затрима-
но, частині маніфестантів вдалося сховатися у Михайлівському соборі. Розгоном
керував глава Головного управління МВС у Києві В. Коряка, а бійцями загону
«Беркут» — С. Кусюк, політичну координацію здійснював заступник секретаря
РНБО В. Сівкович. Неадекватні дії правоохоронців кардинально переформату-
вали протестний порядок денний — тема зовнішньополітичного вибору побляк-
ла на тлі завдання спротиву свавіллю силовиків та загрози затвердження автори-
таризму, що стали родовою відзнакою політичного режиму В. Януковича.
Президент, повернувшись із Вільнюса, одразу відправився на нічне полювання і
вдав, начебто не причетний до інциденту. 30 листопада він публічно виступив із за-
судженням побиття мітингувальників. Дії правоохоронців на Майдані засудили 10
2 Шурхало Д. Янукович аплодує тим, хто вийшов на Майдан за євроінтеграцію. Радіо
свобода. 27.11.2013. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/25181512.html
181