Page 209 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

столиці відбулося багатотисячне «Народне віче». Після нього протестувальни-
ки розширили контрольовану територію, заблокувавши увесь «урядовий квар-
тал». Зокрема, були збудовані барикади та встановлені намети по вул. Грушев-
ського та Лютеранський, Кріпосному провулку. Тоді ж був повалений пам’ятник
В. Леніну на Бессарабський площі.
Наступного дня силовики відтіснили маніфестантів до Майдану Незалеж-
ності, демонтувавши нові барикади та намети. Фактично, це була перша спроба
силового розгону Євромайдану.
10 грудня відбулася зустріч президента з його трьома попередниками —
Л. Кравчуком, Л. Кучмою та В. Ющенком — щодо шляхів виходу з політичної
кризи. Того ж дня для переговорів з В. Януковичем та лідерами протестів Київ від-
відали Верховний представник ЄС з іноземних справ та політики безпеки Кетрін
Ештон та помічник державного секретаря США Вікторія Нуланд. Обидві напо-
лягали на подоланні кризи мирним шляхом, через політичний діалог. Аби знизити
суспільну підтримку Євромайдану, офіційний Київ запропонував 11 грудня про-
вести переговори у Брюсселі для продовження роботи над угодою щодо асоціації.
В ніч з 10 на 11 грудня влада, намагаючись уникнути масового кровопролит-
тя, зробила чергову спробу розгону наметового містечка на Майдані. ЄС та США
засудили застосування сили, переговори стосовно євроасоціації було скасовано.
З огляду на серйозність ситуації міністру оборони України Павлу Лебедєву дзво-
нив міністр оборони США Чак Хейлі з попередженням про недопустимість за-
стосування армійських підрозділів для придушення протестів. В. Янукович був
вимушений піти на поступки і закликав опозицію відновити переговори. МВС
тим часом розповсюдило заяву, що правоохоронці вдалися до силових кроків,
оскільки вимушені були реагувати на численні жалоби з боку мешканців цен-
тральних кварталів міста.
13 грудня відбувся круглий стіл «Об’єднаймо Україну» за участі опозицій-
них лідерів, В. Януковича, Л. Кравчука, Л. Кучми та В. Ющенка, де В. Янукович
погодився на амністію затриманих учасників протестів. Опозиція зі свого боку
закликала владу відмовитися від планів силового розгону протестів, покарати
винних у побитті молоді 30 листопада, проголосити дострокові парламентські і
президентські вибори, відмовитися від планів вступу до Митного союзу.
Після невдалої спроби влади придушити Євромайдан протестний рух органі-
5
заційно укріпився та перетворився на масовий . Йому надавали допомогу громадя-
ни та бізнес, у середовищі якого режим В. Януковича нажив багато непримиренних
супротивників внаслідок жадібності «Сім’ї». Рушійною силою та іміджмейкером
Євромайдану стали не політтехнологи, а молодь, у середовищі якої авторитарні тен-
денції режиму В. Януковича, як і зовнішньополітичний розворот у напрямі Митного
союзу, зародили відчуття, що її намагаються позбавити майбутнього.
Широкого відгуку протест набув у творчої та наукової інтелігенції, невдово-
леної гуманітарною політикою попередніх років. Показовим стало виникнення

5 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. Київ, 2016. С. 564.
183