Page 208 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

обласних рад, зокрема Донецька та Луганська (до речі, відповідні заяви були ухвалені
3
й міськими радами цих міст ), з фракції Партії регіонів вийшли два депутати, подав
у відставку голова Адміністрації Президента С. Льовочкін (вона не була прийнята).
30 листопада на Михайлівській площі відбувся багатотисячний мітинг (понад
15 тис. осіб), на якому були засуджені дії силовиків та проголошено утворення
Штабу національного спротиву. Його очолили лідери опозиційних парламент-
ських сил А. Яценюк, О. Тягнибок і В. Кличко. Але головним тривожним дзвін-
ком для влади стала потужна акція протесту 1 грудня у Києві, що зібрала понад
500 тис. осіб і остаточно об’єднала опозиційні та громадські протести в один рух.
На Майдані виросло наметове містечко, мітингувальники захопили Будинок
профспілок та будівлю Київської міської державної адміністрації. Навколо табору
зростали барикади. Розпочала формуватися «Самоборона Майдану» — загони
для підтримки порядку та протидії очікуваним спробам розгону протестів.
Акція супроводжувалася зіткненнями протестувальників з правоохоронця-
ми, що відбулися під Адміністрацією Президента. Опозиційні лідери намагалися
утримати ситуацію від переходу спротиву до силового протистояння і повторити
досвід Помаранчевої революції. На початковому етапі це врешті-решт вдалося.
Як і за десять років перед тим, центром урегулювання політичної кризи на-
магалася стати Верховна Рада. Вже 3 грудня на її розгляд було винесене питання
про відставку уряду М. Азарова, відповідального за жорстокий розгін акції на
Майдані та порушення норм українського законодавства (рішення про призупи-
нення підписання Угоди з ЄС та про активізацію діалогу з РФ щодо Митного
союзу суперечило положенням закону України «Про засади внутрішньої та зов-
4
нішньої політики України» ). Однак голосування провалилося: відставку під-
тримали лише 187 народних депутатів. Стало очевидним — проблема не в уряді,
не у виконавцях, президент не хотів йти на жодні поступки. Його політична не-
гнучкість лише підняла політичні ставки, і на порядок денний вийшло питання
особистої відповідальності В. Януковича.
Влада була впевнена, що втримає контроль над суспільно-політичною ситуа-
цією в країні. Показово, що того ж дня, 3 грудня, В. Янукович відбув з державним
візитом до КНР, повернувшись в Україну 6 грудня. На зворотному шляху, не по-
спішаючи, він зробив зупинку у Сочі для переговорів з В. Путіним. Тим часом
4 грудня у Маріїнському парку біля будівлі парламенту була розгорнута постійна
акція на підтримку чинної влади (так званий Антимайдан). У ньому брали участь
від кількох сотень до кількох тисяч осіб.
На режим В. Януковича тиснули міжнародні партнери: Захід виступав за по-
шук компромісу, Росія — за придушення протестів. У неділю 8 грудня у центрі

3 Донецкий горсовет осудил разгон Евромайдана и акции оппозиции. Лига. Новости.
02.12.2013. URL: https://news.liga.net/news/politics/934283-donetskiy_gorsovet_osudil_silovoy_
razgon_ evromaydana_v_kieve.htm
4 Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Сайт Верховної
Ради України. 01.07.2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17
182