Page 253 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 253

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

          зброї вони заарештували «федералістів», що були в ТЦ «Афіна» і відправили
          тих до слідчого ізолятору. На цей час вже було шість жертв з обох боків.
              Слід зазначити, що до початку травня 2014 р., на відміну від Харкова, ба біль-
          ше — від Луганська та Донецька, в Одесі масових зіткнень не спостерігалося. При-
          хильники «федералізації» проводили мирні акції протесту та організували наме-
          тове містечко на Куликовому полі (приблизно у 3 км від середмістя), де зазвичай
          відбувалися офіційні масові заходи. Оскільки наближалося свято 9 травня, нова
          місцева влада ініціювала перенесення наметового містечка в інше місце (у Парк
          411-ї батареї). Принципова домовленість була досягнута, і частина протестуваль-
          ників переїхали на нове місце, частина планувала зробити це пізніше, але частина
          наполягала, що в жодному разі не залишить Куликове поле. Щодо останніх облас-
          на і центральна влада наполягали на застосуванні сили, однак правоохоронці від-
          мовлялися це робити. Є різні інтерпретації розвитку подій, що розгорнулися далі,
          оскільки свідчення основних фігурантів відсутні. За базовою версією, за ініціативи
          А. Парубія (29 квітня він проводив розширену нараду із силовиками Одещини) в
          умовах сепаратистської активності на сході країни, бездіяльності правоохоронців
          і реальної небезпеки повторення сценаріїв захоплення адмінбудівель демонтува-
          ти місцевий Антимайдан мали активісти «Самооборони Майдану», одеські та
          харківські футбольні ультрас (останні вже мали досвід протидії сепаратистським
          рухам у Харкові й готувалися приїхати на матч «Чорноморець» — «Металіст»).
              Після зіткнень у центрі міста українські активісти вирушили на Куликове
          поле для остаточного демонтажу Антимайдану. Непоступливі мешканці намето-
          вого містечка вирішили забарикадуватись у найближчій будівлі — Будинку проф-
          спілок. Після знесення наметів почалася облога будівлі. Саме тут злочинна безді-
          яльність правоохоронців, які не втрутились у конфлікт (як це було при облозі ТЦ
          «Афіна»), призвела до фатальних наслідків. З обох сторін полетіли «коктейлі
          Молотова». Загальна кількість жертв склала 42 особи. За свідченням пожежни-
          ків, дехто з обложників намагався заважати їхнім діям з локалізації пожежі, не
          припиняючи кидати «коктейлі Молотова» у будівлю. Також на відео зафіксова-
          ний принаймні один факт побиття людини, яка вистрибнула з будівлі, що палала.
              Очевидно, що зіткнення у центрі Одеси і пожежа у Будівлі профспілок мають
          різні причини і різних винуватців — як на рівні учасників, так і на рівні політичної
          відповідальності. Проте обидва акти трагедії об’єднує злочинна бездіяльність мілі-
                                                          122
          ції, яка 4 травня обернулася злочинною діяльністю . У цей день більше тисячі осіб
          розпочало штурм управління міліції, де перебували затримані проросійські симпа-
          тики. За письмовими поясненнями Д. Фучеджі (до 3 травня заступник начальника
          ГУ МВС України в Одеській області, а з 3 травня — виконувач його обов’язків),
          він віддав наказ відпустити 63 заарештованих. А небажання застосовувати зброю
          проти штурмовиків для захисту державної установи він пояснив тим, що навколо
          будівлі їздили автобуси з озброєними бійцями «Правого сектору», і з початком
          стрілянини вони мали атакувати громадян, що штурмували будівлю. Можна до-

              122  25 років незалежності... С. 649—650.
                                              227
   248   249   250   251   252   253   254   255   256   257   258