Page 253 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 6. Революція гідності та збройна агресія Росії у 2014—2015 рр.

зброї вони заарештували «федералістів», що були в ТЦ «Афіна» і відправили
тих до слідчого ізолятору. На цей час вже було шість жертв з обох боків.
Слід зазначити, що до початку травня 2014 р., на відміну від Харкова, ба біль-
ше — від Луганська та Донецька, в Одесі масових зіткнень не спостерігалося. При-
хильники «федералізації» проводили мирні акції протесту та організували наме-
тове містечко на Куликовому полі (приблизно у 3 км від середмістя), де зазвичай
відбувалися офіційні масові заходи. Оскільки наближалося свято 9 травня, нова
місцева влада ініціювала перенесення наметового містечка в інше місце (у Парк
411-ї батареї). Принципова домовленість була досягнута, і частина протестуваль-
ників переїхали на нове місце, частина планувала зробити це пізніше, але частина
наполягала, що в жодному разі не залишить Куликове поле. Щодо останніх облас-
на і центральна влада наполягали на застосуванні сили, однак правоохоронці від-
мовлялися це робити. Є різні інтерпретації розвитку подій, що розгорнулися далі,
оскільки свідчення основних фігурантів відсутні. За базовою версією, за ініціативи
А. Парубія (29 квітня він проводив розширену нараду із силовиками Одещини) в
умовах сепаратистської активності на сході країни, бездіяльності правоохоронців
і реальної небезпеки повторення сценаріїв захоплення адмінбудівель демонтува-
ти місцевий Антимайдан мали активісти «Самооборони Майдану», одеські та
харківські футбольні ультрас (останні вже мали досвід протидії сепаратистським
рухам у Харкові й готувалися приїхати на матч «Чорноморець» — «Металіст»).
Після зіткнень у центрі міста українські активісти вирушили на Куликове
поле для остаточного демонтажу Антимайдану. Непоступливі мешканці намето-
вого містечка вирішили забарикадуватись у найближчій будівлі — Будинку проф-
спілок. Після знесення наметів почалася облога будівлі. Саме тут злочинна безді-
яльність правоохоронців, які не втрутились у конфлікт (як це було при облозі ТЦ
«Афіна»), призвела до фатальних наслідків. З обох сторін полетіли «коктейлі
Молотова». Загальна кількість жертв склала 42 особи. За свідченням пожежни-
ків, дехто з обложників намагався заважати їхнім діям з локалізації пожежі, не
припиняючи кидати «коктейлі Молотова» у будівлю. Також на відео зафіксова-
ний принаймні один факт побиття людини, яка вистрибнула з будівлі, що палала.
Очевидно, що зіткнення у центрі Одеси і пожежа у Будівлі профспілок мають
різні причини і різних винуватців — як на рівні учасників, так і на рівні політичної
відповідальності. Проте обидва акти трагедії об’єднує злочинна бездіяльність мілі-
122
ції, яка 4 травня обернулася злочинною діяльністю . У цей день більше тисячі осіб
розпочало штурм управління міліції, де перебували затримані проросійські симпа-
тики. За письмовими поясненнями Д. Фучеджі (до 3 травня заступник начальника
ГУ МВС України в Одеській області, а з 3 травня — виконувач його обов’язків),
він віддав наказ відпустити 63 заарештованих. А небажання застосовувати зброю
проти штурмовиків для захисту державної установи він пояснив тим, що навколо
будівлі їздили автобуси з озброєними бійцями «Правого сектору», і з початком
стрілянини вони мали атакувати громадян, що штурмували будівлю. Можна до-

122 25 років незалежності... С. 649—650.
227