Page 423 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 423

Розділ 11. Неоголошена війна: джерело втрат і генератор трансформацій

              Україні вдалося відстояти місто Маріуполь на півдні та Краматорсько-
                                                              41
          Слов’янську агломерацію на півночі Донецької області  . Вони перетворилися на
          нові точки економічного зростання підконтрольної Україні частини Донецької
          області. За останні роки Маріуполь, що раніше перебував у затінку Донецька,
          став потужним промисловим, торговельним і культурним центром, що претен-
          дує на роль нового регіонального лідера. Азовсталь і ММК ім. Ілліча виробляють
          близько 70 % продукції чорної металургії Донецької області. Північна частина
          Луганщини, яку контролює Україна, є сільськогосподарською за основним на-
          прямом своєї діяльності. Серед промислових підприємств області найбільшими
          є ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання “Азот”», Лисичанський нафтопереробний
          завод (не працює) та Луганська ТЕС.
              Набагато страшнішими за економічні  втрати є катастрофічне погіршення
          якості соціального середовища та якості життя загалом. І до подій 2014 р. Донбас
          був зоною екологічного лиха та за багатьма показниками належав до найскладні-
          ших для життя територій. По шести роках силового просування ідеологем «рус-
          ского мира» варто казати про подальше зниження життєвих стандартів. Украй по-
          гіршилося водопостачання регіону, що і раніше потерпав від нестачі питної води.
          Форми лиха набуло затоплення шахт. За даними антикризового штабу ДТЕК,
          затоплені та вже не зможуть відновити роботу дев’ять шахт. Згідно з інформа-
          цією РНБО, ще 10 шахт затоплюються. Це означає критичне погіршення еколо-
          гічної ситуації, бо підземні води, розчиняючи солі, які перебувають у виробках,
          розносять їх водоносними шарами, забруднюючи колодязі, водойми та річки.
          Під постійною загрозою отруєння перебувають Сіверський Донець, що є най-
                                                                              42
          більшою водопостачальною артерією регіону, та малі річки Приазов’я  . Підви-
          щення рівня підземних вод до рівня ґрунтових загрожує отруєнням питної води.
          Екологічні проблеми посилюються тим, що на Донбасі розташовано близько 300
          накопичувачів шахтних вод і 1185 териконів, зокрема понад 300 з них постійно
          палають. Найбільше із часів Другої світової війни загострилася проблема ерозії
          та просідання ґрунтів. Унаслідок підтоплення шахт територія Донецька просіла
          у середньому на 25 см, подекуди — від 53 до 92 см  . Земля активно «рухається»
                                                         43
          над усіма колишніми виробітками, руйнуючи водночас наземні будівлі.
              Через стихійні захоронення без дотримання санітарно-гігієнічних вимог у
          рази підвищилися бактеріологічні загрози. Укупі із постійною загрозою отруєння
          хімічними речовинами вони зробили постраждалі райони місцем, небезпечним

              41  У червні-жовтні 2014 р. у Маріуполі перебували органи влади Донецької області, зго-
          дом передислоковані до Краматорська. Адміністративним центром Луганської області від
          вересня 2014 р. є Сєвєродонецьк.
              42  Донський Д. Воды из неподконтрольных шахт отравят все Азовское море, постра-
          дает и Россия. Донбас. Реалії. 2018. 5 черв. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-
          realii/29273505.html
              43  Арсен Аваков. Mayday! Донбас: загроза екологічної катастрофи у центрі Європи.
          Дзеркало тижня. 2018. 1 верес. URL: https://dt.ua/article/ print/internal/mayday-donbas-
          zagroza-ekologichnoyi-katastrofi -u-centri-yevropi-287127_.html
                                              397
   418   419   420   421   422   423   424   425   426   427   428