Page 422 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

ЄВРОМРІЯ VS «РУССКИЙ МИР»: УКРАЇНА В ДОБУ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

розташовані Зуївська ТЕС (ДТЕК) та Старобешівська ТЕС («Донбасенерго»).
Через м. Новоазовськ «ДНР» має вихід до Азовського моря. Потрібно зауважи-
ти, що квазіреспубліки інституалізувалися саме в осерді важкої промисловості та
вугледобування Донбасу. Тактичний розрахунок керівників сепаратистського сце-
нарію, очевидно, полягав у застосуванні звичної карти енергетичного шантажу. Не
випадково очільники «ЛНР» / «ДНР» упродовж 2014—2016 рр. багатократно
тиражували думку про те, що Україна не проживе без вугілля, яке видобувають на
місцевих шахтах, і буде змушена виконувати їхні вимоги. Втрата донбасівського
коксівного вугілля, а ще більшою мірою — низки підприємств-партнерів, що були
частиною виробничих ланцюгів, справді боляче вдарила по Україні. Та ситуація,
всупереч очікуванням очільників «ЛНР» / «ДНР» та їхніх кураторів, призвела
до зворотних наслідків, спричинивши докорінне переформатування господар-
ських комплексів Луганської та Донецької областей, опосередковано впливаючи
на народногосподарський організм України загалом. Принципова позиція низки
політичних і громадських сил призвела до того, що Україна почала змінюватися,
звикаючи жити без ОРДЛО . Навряд чи хтось наважиться стверджувати, що цей
досвід був приємним, однак він був корисним і дав позитивні наслідки.
Сьогоденні економічні відносини України та непідконтрольних територій
по кількох невдалих спробах запровадження блокади чи часткової ізоляції пев-
них підприємств набули гібридного вигляду. Власне, вони є віддзеркаленням спо-
творення економічних практик колись єдиного організму. Розділеними виявили-
ся активи ДТЕК. На окупованій території працюють Зуївська ТЕС (Донецька
область) та вугільні підприємства «Ровенькиантрацит» і «Свердловськантра-
цит» (Луганська область). На роботі першого негативно позначається рішення
українського уряду про заборону держпідприємству «Енергоринок» розрахо-
вуватися за електроенергію, вироблену на підконтрольній бойовикам території
(лютий 2015 р.). На господарську ефективність других впливає економічна бло-
када, що змушує постачати ТЕС у м. Щастя вугіллям, яке вивозять на територію
Росії, де воно проходить митний і прикордонний контроль, а потім його завозять
40
на контрольовану Україною територію Луганської області .

ті). На 60 шахтах видобували енергетичне вугілля (Соціально-економічний розвиток регіонів
України: Тенденції першої половини 2017 року. Нац. ін-т стратегіч. дослідж. URL: www.niss.
gov.ua/articles/2724). Нині 36 шахт зупинені, 70 перебувають у стадії ліквідації, отже, уна-
слідок дезінтеграції український Донбас як запорука енергетичної безпеки держави та ці-
лісний комплекс зруйнований. Нині йдеться про натуралізацію, деградацію, криміналізацію
його економічного простору, безперспективність модернізації у системі тих геополітичних
координат, що вибудувані в рамках концепту створення «незалежних» республік. Болісне
вмирання промислового велетня, локомотива новітньої модернізації Росії та України, яким
він був у першій половині ХХ ст., за окреслених обставин є неминучим.
40 Fitch знизив рейтинг Метінвесту. Ліга.Бізнес. 2015. 15 квіт. URL: https://biz.liga.net/
ekonomika/industriya/novosti/2986652-fi tch-snizil-reyting-metinvesta.htm; Промисловий по-
тенціал Донбасу: що залишилося? Сегодня.ua. 2015. 2 лют. URL: https://ukr.segodnya.ua/
economics/enews/promyshlennyy-potencial-donbassa-chto-ostalos-588474.html
396