Page 16 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

шість сторіч. Її землі були розділені між Італією, Королівством Сербів, Хорватів
та Словенців, Румунією та Польщею. За міжнародними угодами, що унормували
повоєнний устрій, Австро-Угорщина втратила 77 % своєї території, Османська ім-
4
перія — близько 80 % . На руїнах імперії Романових спочатку постала Російська
Республіка , а внаслідок більшовицького перевороту — Російська Соціалістична
5
Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), яка, що важливо, залишилася поза
рамками Версальської системи — в міжнародній політичній ізоляції.
Тож народження України в іпостасях УНР та ЗУНР, Гетьманської Держави
відбулося в цілому відповідно до європейських геополітичних тенденцій з по-
правкою на регіональну специфіку. Україна постала, як постає гора на стику лі-
тосферних геополітичних плит — Османської, Австро-Угорської та Російської
імперій, — що насувалися одна на одну.
15 (2) березня 1917 р. (тут і далі у книзі дати наведено за григоріанським ка-
лендарем, однак за бажання автора стосовно подій до лютого 1918 р. в дужках по-
дається датування за старим стилем) останній російський імператор зрікся пре-
столу. До влади прийшов скроєний за європейським зразком Тимчасовий уряд,
який готував вибори до Установчих зборів, що мали визначити конституційні
засади подальшого життя країни. Провінції перебували в стані невизначеності,
намагаючись не лише забезпечувати якимось чином існування розбалансованого
державного організму, а й шукати своє місце в російському постреволюційному
проєкті. Вакуум влади в імперському центрі, деморалізація управлінського апа-
рату та поразницькі настрої в армії під впливом невдач на фронтах вивели на по-
верхню суспільного життя низку політичних акторів, що виступали не лише за
демонтаж давно прогнилого імперського каркасу, модернізацію Росії відповідно
до світових трендів та посилення ролі лібералізму й демократії на російському
ґрунті, а за повне знищення відомих світу систем соціально-економічних та сус-
пільно-політичних відносин. Фігурально висловлюючись, саме в Росії виникла і
нарощувала свою соціальну базу політична сила, що мала на меті перевернути і
Росію, і світ догори дриґом, відкривши нову — комуністичну — еру.
Більшовицька партія створювалася її вождем Володимиром Леніним як пар-
тія, спрямована на повалення усталеного ладу. Перші кроки організація робила
в умовах суворої конспірації, а місцеві осередки формувалися як бойові групи.
«Из искры возгорится пламя!» — у це гасло вкладали зовсім не метафоричний
зміст, це була програма дій для створення міцної, згуртованої, одностайної у своїх
діях політичної сили, спроможної підготувати, здійснити політичний переворот
та утримати владу у своїх руках. В часи мінливої, швидкоплинної, але відчутної
політичної відлиги початку ХХ ст., коли здавалося, що імперія Романових врешті

4 Віднянський С.В. Розпад Австрійсько-Угорської монархії і проблеми національного
державотворення в Центрально-Східній Європі. Науковий вісник Ужгородського університе-
ту. Серія «Історія». 2011. Вип. 27. С. 63.
5 Відповідно до закону Всеросійських установчих зборів від 5 (18) січня 1918 р. — Ро-
сійська Демократична Федеративна Республіка.
14