Page 238 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

військради Республіки тов. Троцького червоним військам, що вступають у межі
України». 2 грудня командування Південного фронту розпорядилося «прочита-
ти наказ в усіх ротах, ескадронах, батареях та командах». Найближчими днями
його було опубліковано в пресі. У першу публікацію, виявлену нами в російській
газеті, закралася «обмовка за Фрейдом»: редакція бажане видала за дійсне, і за-
мість слів про те, що трудящі самі оберуть, як їм «жить с Советской Россией», у
89
Петрограді надрукували «жить в Советской России» .
Ключовою і найбільш привабливою для українців у цьому наказі була теза
про те, що «Україна — це земля українських робітників і трудових селян, лише
вони мають право господарювати на Україні, правити нею і будувати у ній нове
життя... Пам’ятайте твердо: ваше завдання не підкорення України, а звільнення
її». Завершувався наказ непересічним для більшовицької влади і неможливим
90
для початку 1919 р. гаслом: «Хай живе вільна незалежна Радянська Україна!» .
Наказ сприяв посиленню симпатій українців до радянської влади. Тактика
більшовиків засадниче відрізнялася від дій білих, які прямо заперечували дер-
жавні права України. Це й зумовило перемогу більшовиків. Невідповідність
же дій гаслам українці вважали тимчасовим непорозумінням, яке з часом буде
розв’язано у проголошеному в наказі напрямі. До характерної для більшовицької
національної політики принципової відмінності між формою та змістом українці
ще не призвичаїлися і сприймали гасла за щиру правду.
Невдовзі після нового наступу Червоної армії на Україну вищі урядові струк-
тури УСРР було формально відновлено. У грудні функції органу вищої влади пе-
ребрав на себе Всеукраїнський революційний комітет (Всеукрревком), який було
створено у складі п’яти осіб — трьох більшовиків, одного боротьбиста та одного
борьбиста. Незважаючи на незалежницькі реляції, практична діяльність цього
органу мала протилежне спрямування. Саме Всеукрревком 27 січня 1920 р. ви-
дав постанову «Про об’єднання діяльності УСРР та РСФРР», у якій, з посилан-
ням на неіснуючий документ, зазначалося: «В розвиток угоди Всеукраїнського
Центрального Виконавчого Комітету від 1 червня 1919 року про об’єднання
діяльности обох Республік, надалі до остаточного оформлення взаємовідносин
останніх, оголошується: 1. Всі декрети і постанови У.С.Р.Р., що торкаються ор-
ганів влади і підвідомчих установ, зв’язаних з вищезазначеною угодою (а саме:
Військові, ВРНГ, Продовольства, Працесоцзабезу, Шляхів Сполучення, Пошти
и Телеграфу та Фінансів) касуються і замінюються декретами Р.С.Ф.Р.Р. Останні
набувають чинности і і підлягають негайному виконанню» .
91
89 Не покорение, а освобождение. Красный Балтийский флот. 1919. 4 декабря. Про
цей наказ та реакцію на нього див.: Єфіменко Г. «Україна не для українців»? Як Троцький з
«партизанськими бандами» боровся. Деловая столица. 2019. 2 грудня. URL: https://www.
academia.edu/41237479/ (дата звернення: 20.11.2020).
90 Бюллетень Организационного бюро Центрального Комитета Коммунистической пар-
тии (большев.) Украины. № 3—4. 12 декабря 1919 года.
91 Про об’єднання діяльности УСРР та РСФРР. Збірник Узаконень та Роспоряджень Все-
українського Революційного Комітету. № 1. Ст. 7.
176