Page 240 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

Всеукраїнському З’їзду Рад Робітничих, Селянських і Червоноармійських депу-
татів про необхідність внесення змін до Конституції УСРР». Серед запропо-
нованих у ньому новацій було положення про те, що «УСРР входить на осно-
ві добровільної згоди, котра може бути в будь-який час змінена сторонами, що
домовляються, до складу Російської Соціалістичної Федеративної Радянської
97
Республіки та має своє представництво у всіх федеративних органах» . Тобто
йшлося вже про «Російську», а не «Всеросійську» федеративну республіку.
Водночас УСРР намагалася хоча б формально залишити за собою право відмови-
тися від такого об’єднання, яке вже у Договорі про створення СРСР трансфор-
мувалося у право на вихід зі складу СРСР.
Цей проєкт не було реалізовано. Важливим чинником відмови від планів
якнайскорішої автономізації України став зовнішній фактор. 12 жовтня 1920 р.
у Ризі було укладено перемир’я між РСФРР та УСРР з одного боку і Польщею
з іншого. Відповідно до статті 1 договору, «обидві сторони, що домовляються,
відповідно до принципу самовизначення народів, визнають незалежність Украї-
98
ни та Білорусії» . Зовнішній чинник був посилений внутрішнім — характерна
для 1920 р. надцентралізація виявилася неефективною в управлінні економікою.
У Кремлі вирішили змінити підходи — замість формалізації входження УСРР
до складу Росії було вирішено формально визнати її незалежність і укласти союз,
який мав деякі ознаки міждержавного.
На порядку денному пленуму ЦК РКП(б), що відбувся 7—9 грудня 1920 р.,
як і роком раніше, стояло «українське питання». Тепер воно звучало так: «Про
99
врегулювання міжнародних і правових відносин між РСФРР та УСРР» , тобто
вже у самій постановці питання російською стороною визнавалася суб’єктність
радянської України, формального визнання якої на той час ще не відбулося. Було
вирішено «доручити комісії із т.т. Чичеріна, Каменєва, Раковського розробити і
внести в ЦК проект постанови про врегулювання міжнародних і правових від-
носин між РСФРР і УСРР. Скликання комісії доручити т. Раковському» .
100
Українська сторона поставилася до підготовки договору з усією відповідаль-
ністю — розробити пропозиції було долучено Миколі Скрипнику. Завдяки на-
поляганню УСРР до наявного в проєкті положення про те, що «об’єднані На-
родні Комісаріати обох Республік входять до складу Ради Народних Комісарів
Російської Соціалістичної Федеративної Республіки і мають в Раді Народних
Комісарів Української Соціалістичної Радянської республіки своїх уповнова-

97 ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 572. Арк. 1.
98 Договор о перемирии и прелиминарных условиях мира между РСФСР и УССР, с
одной стороны, и Польшей — с другой. Документы внешней политики СССР. Т. 3. Москва:
Госполитиздат, 1959. С. 246.
99 Повестки дня пленарных заседаний Центрального комитета РКП(б), ВКП(б): март
1919 — февраль 1941. Пленумы ЦК РКП(б) IX созыва (апрель 1920 — март 1921). Путе-
водитель по фондам и коллекциям документов КПСС (25 октября (7 ноября) 1917 — август
1991 гг.). Вып. 4. Москва, 2008. С. 371—372.
100 РДАСПІ. Ф. 17. Оп. 2. Спр. 42. Арк. 14.
178