Page 235 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 7. Радянські держави в Україні (1917—1920)

мально-юридичне возз’єднання Великоросії з Україною, тобто винайдення яких-
небудь форм та норм федерації, на мій погляд, є передчасним … Те, що тут справді
потрібно, так це фактичне підпорядкування України із збереженням формальної
самостійності (в оригіналі — «самостоятельности». — Авт.)». Далі Йоффе на-
голошує, що оскільки з технічних причин наразі це неможливо, єдиним методом
боротьби з такою небезпечною для Кремля «самостийностью» є призначення
на відповідальні посади «не заражених» нею діячів, яким, своєю чергою, буде
75
надано значно більше повноважень, ніж в інших областях Росії . Зрештою, по-
при низку реальних кроків, спрямованих на таке «злиття», до його завершення
навесні-влітку справа так і не дійшла. Друга українська радянська держава тоді
зберегла своє існування.
При цьому формально не відбулося не лише «злиття», а й укладення «со-
юзу». Адже широко розтиражоване в радянській історіографії твердження про
створення 1 червня 1919 р. воєнно-політичного союзу, яке перейшло і до укра-
76
їнської історіографії, не відповідає дійсності . Того дня було ухвалено лише по-
станову Всеросійського ЦВК, якою декларувалося, що він «визнає необхідним
провести тісне об’єднання: 1) військової організації і військового командування,
2) рад народного господарства, 3) залізничного управління і господарства, 4) фі-
нансів і 5) комісаріатів праці Радянських Соціалістичних Республік Росії, Украї-
ни, Латвії, Литви, Білорусії і Криму з тим, щоб керівництво вказаними галузями
народного життя було зосереджено в руках єдиних колегій. Об’єднання по вин-
но бути проведеним шляхом погодження (виділення в цитаті наше. — Авт.) з
центральними виконавчими комітетами і радами народних комісарів всіх зазна-
77
чених радянських республік» .
Після приїзду з Москви добре обізнаний із політичною кухнею ухваленого
рішення голова РНК УСРР Х. Раковський в інтерв’ю київській газеті «Красная
армия» так пояснив запланований механізм об’єднання: «На найближчому сво-
єму засіданні Центральний Виконавчий Комітет України обере зі свого боку
комісію, котра разом з комісіями інших Центральних Виконавчих Комітетів
Радянських Республік (виділення в цитаті наше. — Авт.) знайде форму такого
об’єднання» .
78
Відповідно до зазначеного алгоритму українська сторона і діяла. 14 червня
ВУЦВК підтвердив свою принципову згоду на ймовірне об’єднання та обрав

75 РДАСПІ. Ф. 2. Оп. 2. Спр. 181. Арк. 1.
76 Див.: Єфіменко Г.Г. Історія створення та автентичний зміст «воєнно-політичного
союзу» між УСРР та РСФРР (березень-червень 1919 р.). Український історичний журнал.
2014. № 1. С. 120—145.
77 Декрет Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету про об’єднання радян-
ських республік — Росії, України, Латвії і Литви, Білорусії — для боротьби з світовим імпе-
ріалізмом. Комуністична партія — натхненник і організатор об’єднавчого руху українського
народу за утворення СРСР: Зб. док. і матер. Київ, 1963. С. 123.
78 Красная армия. 1919. № 60, 6 июня.
173