Page 232 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

лася цілковита солідарність з рештою радянських республік та висловлювалося
59
прагнення вступити з ними в «найтісніше об’єднання» .
За своєю першою Конституцією УСРР не мала автономій чи суб’єктів феде-
рації у своєму складі. Наявна у березні 1918 р. згадка про федеративність радян-
ської України зникла і більше не з’являлася.
Вже у квітні 1919 р. ЦК РКП(б) почав наполягати на прискоренні об’єднання
України з Росією. 23 квітня на політбюро ЦК РКП(б) було поставлено завдання
з’ясувати, коли і як можна здійснити «злиття України з радянською Росією» ,
60
головну передумову якого Володимир Ленін бачив у цілковитій військовій єднос-
ті. Наступного дня він писав Ефраїму Склянському, заступнику Троцького у Рев-
військраді РСФРР: «Треба спішно, негайно … скласти текст директиви від ЦК
61
до всіх «націоналів» про єдність (злиття) військову» .
Поставлене завдання було невідкладно виконано. Вже 4 травня пленум
ЦК РКП(б) схвалив «проект тов. Троцького про єдине командування над армі-
ями як Росії, так і дружніх республік, як директиву ЦК для усіх Цека Естляндії,
62
Латвії, Литви і Білорусії і України та ін.» . У цьому написаному Л. Троцьким
(чи під його керівництвом) проєкті рішення, зміст якого за традицією радянської
історіографії (і з посиланням на зібрання творів В. Леніна) досі переважно при-
писують В. Леніну , або ж, як в «Енциклопедії історії України», авторство не
63
64
вказується , крім вказівки на потребу жорсткої централізації військового управ-
ління, йшлося також і про необхідність такої самої централізації органів поста-
чання та залізничного транспорту. Причому публічно ініціаторами централізації
мали стати самі республіки.
Додаткових аргументів на користь просування об’єднавчого рішення надало
повстання отамана Ничипора Григор’єва, активна фаза якого розпочалася 9 трав-
ня. Вже через тиждень Лев Троцький, перебуваючи у Сватовому (нині — місто
Луганської області), написав статтю «Украинские уроки», у якій, зазначивши,
що «період партизанщини в Україні затягнувся», наголосив на потребі її ліквіда-
ції. Поряд із суто військовими аргументами пролунала і теза про те, що «це — не
лише українське питання, оскільки Україна — частина Федеративної Радянської

59 Конституція Української Соціялістичної Радянської Республіки, затверджена Всеук-
раїнським З’їздом Рад в засіданні 10-го березня 1919 р. й ухвалена в остаточній редакції Все-
українським Центральним Виконавчим Комітетом в засіданні 14-го березня 1919-го року.
ЗУ України. 1919. № 19. Ст. 204.
60 РДАСПІ. Ф. 17. Оп. 3. Спр. 3. Арк. 2.
61 Ленін В.І. Е.М. Склянському. В.І. Ленін про Україну. Ч. ІІ: 1917—1922. Київ, 1969.
С. 261.
62 Протокол заседания Пленума ЦК РКП(б). 4 мая 1919 г. Известия ЦК КПСС. 1919.
№ 12. С. 156.
63 Див.: Бикова Т. Організація Кримської соціалістичної радянської республіки у 1919 р.
Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2005. Вип. 13. С. 147.
64 Щусь О. Воєнно-політичний союз радянських республік. Енциклопедія історії Украї-
ни: у 5 т. Т. 1. Київ, 2003. С. 59.
170