Page 231 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 7. Радянські держави в Україні (1917—1920)

55
і навіть Білорусії (5 лютого 1919 р.) , РСФРР наприкінці 1918 — на початку
1919 р. формально так і не визнала незалежності радянської України, тоді як Бе-
рестейський мир, зокрема й пункт про визнання незалежності України, Кремль
денонсував одразу після листопадової 1918 р. революції в Німеччині. Не ви-
знала, незважаючи на прагнення такого формального визнання з боку влади
56
радянської України, що відобразилося не лише у внутрішніх рішеннях , а й у
прямому зверненні очільника уряду Георгія П’ятакова до керівника російсько-
го Наркомату закордонних справ Георгія Чичеріна від 15 січня 1919 р.: «Ми
вважаємо корисним поставити питання про признання, звернувшись потім до
Раднаркому за допомогою для боротьби із союзниками. Телеграфуйте терміно-
57
во Вашу думку» .
Втім, у середовищі урядовців радянської України не було ілюзій щодо реаль-
ного значення ТРСУУ / РНК УСРР. Наприкінці січня 1919 р. новопризначе-
ний голова РНК УСРР Х. Раковський заспокоював Кремль: «ТРСУУ, не буду-
чи по суті самостійним (мовою оригіналу — «самостоятельным». — Авт.), не
створював і не збирається створювати свого незалежного командування, назвав-
ши Реввійськраду Групи Курського Напрямку «Реввійськрадою Укр[аїнської]
Ч[ервонoї] Армії» виключно для того, щоб можна було говорити про радянську
армію України, а не про наступ російських військ, тобто продовжити ту політи-
ку, яка була розпочата створенням ТРСУУ. Це перейменування жодним чином
не означало і не означає зміни по суті, тим більше, що особистий склад цієї Рев-
військради призначений не (виділення в цитаті наше. — Авт.) нами, а централь-
ними установами РСФРР і негласно він є тією ж Реввійськрадою Групи військ
58
Курського напрямку» .
6—10 березня 1919 р. відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад, який легітиму-
вав попередні рішення про назву радянської України та її уряд, ухвалив Консти-
туцію УСРР, остаточну редакцію якої було затверджено на засіданні ВУЦВК
14 березня. Конституція починалася такими словами: «Українська Соціялістич-
на Радянська Республіка є організація диктатури працюючих та експлуатованих
мас пролетаріяту і найбіднішого селянства над їх віковічними гнобителями та
експлоуататорами — капіталістами та дідичами». Заявлялося також про «не-
похитну волю увійти до складу єдиної міжнародної Соціялістичної Радянської
Республіки, як тільки утворяться умовини для її виникнення». Проголошува-

55 Постановление Президиума ВЦИК о признании независимости Белорусской Соци-
алистической Советской Республики. Документы внешней политики СССР. Т. 2. Москва,
1958. С. 61.
56 Див.: Єфіменко Г.Г. Розмежування з РСФРР. Статус УСРР та її взаємовідносини з
РСФРР: довгий 1920 рік. Київ, 2012. С. 323—337.
57 ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 297. Арк. 3.
58 ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 17. Документ у науковий обіг увів Станіслав
Кульчицький у праці: Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя. Київ, 1996.
С. 76.
169