Page 226 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 226

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

               владою до більш відповідного часу». Але далі так тривати не могло. Тому в згада-
               ній декларації підкреслювалося, що огляду те, що «об’єднана буржуазія» загро-
               жує «розчавити Робітниче-селянську владу України, притому Україну в кордонах
               III і IV універсалів, тобто зокрема і ті частини України, які складають Донську,
               Донецьку, Кримську та Одеську (виділення в цитаті наше. — Авт.) Совітські
               Республіки, саме тепер особливо необхідно тісне об’єднання всіх совітських
                            34
               організацій»  .
                   Скликаний у Катеринославі ІІ Всеукраїнський з’їзд рад, який розпочав свою
               роботу 17 березня, мав затвердити зміну політичної лінії. За два дні до початку
               його роботи ЦК РКП(б) підтвердив, що на нього мають «поїхати товариші з
               усієї України, зокрема й з Донецького басейну... Донецький басейн розглядається
                                   35
               як частина України»  . Але того ж дня більшовицькі керманичі санкціонували
               створення окремої, непідпорядкованої совітській УНР республіки на Кримсько-
               му півострові. Українська сторона мала враховувати цю обставину.
                   ІІ Всеукраїнський з’їзд рад відкрився промовою голови ЦВК рад України
               Юхима Медведєва, після цього пролунав «Заповіт» Тараса Шевченка, слідом
               за ним — «Інтернаціонал». Незважаючи на те, що відносну більшість мала
               об’єднана фракція лівих українських та російських есерів, більшовикам вдалося
               затвердити запропоновані ними резолюції — в пригоді стали «ліві українські
               соціал-демократи», з якими більшість була вже у більшовиків. Це відгалужен-
               ня УСДРП в липні 1918 р. стало складовою частиною новоутвореної КП(б)У.
               В  ухваленій 18 березня резолюції з’їзду, якою проголошувалася незалежність,
               було відверто сказано про вимушеність цього кроку: «Тепер мирний договір,
               який насиллям нав’язується німецьким імперіалізмом Російській Федерації, фор-
               мально припиняє федеративний зв’язок України з усією Радянською Федерацією.
               Українська Народна Республіка стає самостійною Радянською Республікою».
               Далі зазначалося, що вже сама Україна стає федерацією: «Трудящі маси Украї-
               ни розглядають Українську Радянську Республіку як республіку федеративну,
               що об’єднує всі радянські об’єднання — вільні міста і республіки, як автономні
                                                                        36
               частини Української Федеративної Радянської Республіки»  . Отже, до назв, що
                   34  Декларация Центрального Исполнительного Комитета Советов Украины с призы-
               вом к созданию военно-политического союза Советских республик Юга России. 7 марта
               1918  г.  Великая Октябрьская Социалистическая революция на Украине: февраль 1917 —
               апрель 1918. Т. 3: Борьба за распространение и упрочнение советской власти на Украине: де-
               кабрь 1917 — апрель 1918. Киев: Государственное издательство политической литературы
               УССР, 1957. С. 315.
                   35  Из протокола заседания ЦК РКП(б) по обсуждению состояния партийной работы и
               советских организаций на Украине. Гражданская война на Украине. 1918—1920. Т. 1. Кн. 1:
               Освободительная война украинского народа против немецко-австрийских оккупантов. Раз-
               гром буржуазно-националистической директории. Киев: Наукова думка, 1967. С. 44—45.
                   36  Резолюція ІІ Всеукраїнського з’їзду Рад по поточному моменту з висловленням упев-
               неності в тому, що федеративні зв’язки між Радянською Україною і РРФСР знову будуть від-
               новлені. Комуністична партія — натхненник і організатор об’єднавчого руху українського на-
               роду за утворення СРСР. Київ, 1963. С. 56.
                                                   164
   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231