Page 230 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

ташуванням ТРСУУ було визначено вже згадане місто Суджа, яке на той час
перебувало під юрисдикцією Української Держави. Того ж дня було створено
військовий відділ на чолі з Артемом (Федором Сергєєвим) і ухвалено декрет про
створення Революційної військової Ради Української Радянської армії, до складу
якої увійшли Артем, В. Затонський та В. Антонов-Овсієнко. Цьому органу, який
замінив Реввійськраду військ Курського напрямку, мали підпорядковуватися
50
«усі збройні сили, які діють на території України» .
Оприлюднений наступного дня Маніфест ТРСУУ оголошував владу гетьма-
на поваленою, а його самого та урядові структури Української Держави — поза
законом. Влада мала перейти до ТРСУУ, який зобов’язувався легалізувати її
скликанням Всеукраїнського з’їзду рад.
Таким чином, Кремль повертався до вже апробованого алгоритму створення
в Україні радянського уряду в національній оболонці. Це сприяло поліпшенню
іміджу більшовицької влади, яка видавалася багатьом повстанцям тією силою,
що зберегла органічну єдність національного і соціального. Тим більше, що, впев-
нившись у силі повстанського руху, більшовицьке керівництво охоче йшло на
контакт з керівниками збройних угруповань. Завдяки переходу значної частини
повсталих на бік Червоної армії в перші місяці 1919 р. більшовики спромоглися
заволодіти більшою частиною України.
3 січня 1919 р., з допомогою німецького гарнізону, вони захопили Харків,
до якого одразу переїхав уряд. Сама радянська Україна 6 січня отримала нову
назву, тепер уже аналогічну до російської — «Українська Соціалістична Радян-
51
ська Республіка» (УСРР) . 29 січня на російський зразок було перейменовано
й уряд: «Найменувати Завідувачів Відділами Народними Комісарами. Народні
Комісари разом складають Раду Народних Комісарів Української Соціалістичної
Радянської Республіки» .
52
Від часу свого створення ТРСУУ зовні позиціонував себе як уряд незалежної
радянської України. Підтвердженням такої позиції слугувало, зокрема, і формальне
створення Української Червоної армії. При цьому, на відміну від радянських Есто-
54
53
нії (незалежність визнано 7 грудня 1918 р.) , Латвії та Литви (22 грудня 1918 р.)
50 Декрет Тимчасового Робітниче-селянського уряду України про створення Військової
ради Української Радянської Армії. Радянське будівництво на Україні в роки громадянської
війни (1919—1920): Збірник документів і матеріалів. Київ, 1957. С. 47.
51 Про назву Української Республіки. Збірник узаконень та Роспоряджень Робітниче-
Селянського Уряду України 1-ше українське видання (ІІІ-го російського) (далі — ЗУ України).
1919. № 2. Ст. 15.
52 Про найменування Завідувачів Відділів Народними Комісарами. ЗУ України. 1919.
№ 4. Ст. 52а.
53 Декрет Совета Народных комиссаров РСФСР о признании независимости Эстлянд-
ской Советской республики. Документы внешней политики СССР. Т. 1. Москва, 1959. С. 603.
54 Декрет Совета Народных комиссаров РСФСР о признании независимости Совет-
ской Республики Латвии; Декрет Совета Народных комиссаров РСФСР о признании не-
зависимости Литовской Советской Республики. Документы внешней политики СССР. Т. 1.
Москва, 1959. С. 621—622.
168