Page 35 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 35
Розділ 2. Як Україна не стала failed state
Своєрідним підсумком напруженої роботи щодо становлення молодої держа-
ви і забезпечення її безпеки стала ратифікація 12 грудня 1991 р. Верховною Радою,
хоча й із застереженнями, угоди про створення СНД. З одного боку, це дозволило
поставити крапку у мирному розпуску СРСР. З іншого, — зберігався ризик, що
СНД за певних обставин могла перетворитися на новий Радянський Союз. На ко-
ристь такого сценарію свідчили й плани приєднання до СНД 21 грудня восьми
колишніх радянських республік (крім прибалтійських та Грузії). Тому напередодні
(20 грудня) український парламент ухвалив окрему заяву про те, що Україна не пла-
нує входити до жодних наддержавних структур СНД у випадку їхнього створення.
Таким чином, за надзвичайно короткий період у кілька місяців Україні вда-
лося інституалізуватися як державі, уникнувши конфлікту з агресивно налашто-
ваними сусідами і забезпечивши повне міжнародне визнання. Тим самим було
створено передумови для проведення внутрішніх реформ, спрямованих на фор-
мування з уламку СРСР самодостатнього політичного організму.
Суперечливість ядерного роззброєння. Після проголошення незалежнос-
ті гостро постало питання подальшої долі ядерних озброєнь, що знаходили-
ся на території України. У «Декларації про державний суверенітет України»
1990 року було чітко заявлене бажання досягти без’ядерного статусу. Відповідна
пропозиція була внесена народним депутатом І. Драчем — одним із лідерів націо-
нально-демократичних сил. Він розглядав цей крок і як компроміс із компартій-
ною більшістю, і як урахування суспільного скепсису щодо ядерних технологій
після аварії на Чорнобильській АЕС. У націонал-демократичному таборі також
тоді були побоювання, що сам факт наявності ядерної зброї може бути приводом
для недопущення радянським центром української незалежної держави або для
окупації частини її території начебто для охорони військових ядерних об’єктів.
Крім того, ядерне питання вагомо стримувало процес міжнародного визнання
України. З огляду на сукупність факторів Київ обрав курс на найскорішу відмову
від ядерної зброї, тож 24 жовтня Верховна Рада ухвалила заяву з красномовною
назвою «Про без’ядерний статус України» .
17
Наразі достеменно невідомо, скільки ядерного озброєння і яких видів опи-
нилося на українській території наприкінці 1991 р. Останні підрахунки, що ви-
кликають довіру, здійснив фахівець Дніпропетровського філіалу Національного
інституту стратегічних досліджень О. Їжак. Він запропонував узяти за основу
дані про озброєння, знищенні в Україні у рамках американської програми Нан-
18
на—Лугара . Отже, український ядерний арсенал охоплював:
— 142 міжконтинентальні балістичні ракети SS-19, зокрема 111 розгорну-
тих (на бойовому чергуванні) і 31 нерозгорнуту ракету. Для міжконтиненталь-
17 Про без’ядерний статус України. Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/1697-12
18 Їжак О. Згадуючи про спільне зменшення загрози й витрачені гроші. Дзеркало тиж-
ня. 11.07.2014. URL: http://gazeta.dt.ua/international/zgaduyuchi-pro-spilne-zmenshennya-
zagrozi-y-vitracheni-groshi-_.html
33
