Page 393 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 393
Розділ 10. Парадокси культуротворення в добу незалежності
єктів, таких як «Книжковий арсенал» (з 2011 р.), «Арсенал ідей» (з 2013 р.).
На постійній основі в музеї діє експозиція «Древо України».
Переосмисленню базових засад музейної та виставкової справи сприяла
участь України у всесвітніх мистецьких форумах та ознайомлення зі світовим до-
свідом. 2000 р. Україна вперше була запрошена взяти участь у Венеційському біє-
нале, а 2001 р. «Перший український проєкт» («Палатка») взяв участь у 49-му
Венеційському бієнале. На 50-му бієнале Україну представляв проєкт Віктора Си-
доренка «Жорна часу», 51-му — проєкт Миколи Бабака «Діти твої, Україно»
(паралельно з офіційною експозицією під патронатом Віктора Пінчука проводи-
лася виставка First Acquisitions («Перші придбання») українських художників Ар-
сена Савадова, Бориса Михайлова, Василя Цаголова та іноземних митців Філіппа
Паррено, Навина Раваншайкула, Джун Нгуєна-Хацушибиї, Карстен Хеллера, Ола-
фура Еліассона). На 52-му бієнале країну представляв Київський центр сучасного
мистецтва PinchukArtCentre з експозицією «Поема про внутрішнє море», яка за
оцінками британської газети Daily Telegraph стала однією з п’яти найцікавіших.
2009 р. PinchukArtCentre представив у Венеції павільйон під назвою «Степи мрій-
ників», створений Іллею Чичканом та Міхарою Ясухіро. 54-й бієнале (2011) став
майданчиком демонстрації проєкту Post vs Proto-Renessans Оксани Мась (водночас
PinchukArtCentre представив виставку Th e Future Generation Art Prize @ Venice за
участі дев’ятнадцяти художників з 18 країн, зокрема й українського художника Ар-
тема Волокітіна). На 55-му бієнале 2013 р. демонструвалися роботи Гамлета Зінь-
65
ковського, Миколи Рідного й Жанни Кадирової .
66
Проблеми хронічно супроводжували й видавничу справу . За даними Дер-
жавної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»,
2008 р. на одного мешканця України припадало 1,26 книжки, а 2010 р. цей по-
казник опустився нижче однієї книги (для порівняння: в європейських країнах
ці показники вчетверо вищі). Численні звернення вітчизняних видавців до ор-
ганів влади, на жаль, не мали наслідків. Упродовж 2000—2013 рр. тривало ви-
тіснення українських видань російськомовними.
І все ж ентузіасти вітчизняної книги в надскладних умовах демонстрували ви-
сокий рівень професійності й творчого підходу. У вересні 2006 р. у Львові відбув-
65 Сидоренко В. Венеціанські Бієнале і проблеми сучасного мистецтва в Україні. Сучас-
не мистецтво. Київ, 2004. Вип. 1; Сом-Сердюкова О. Венеціанське Бієнале та український
контекст. Сучасне мистецтво. Київ, 2005. Вип. 2; У Венеції відкрилася 54-а Бієнале. Україна
представила панно з тисяч яєць. Кореспондент. 2011. 1 черв.; На 55-ій Венеціанській бієнале
відкрився Український павільйон. Кореспондент. 2013. 30 трав.
66 Ті самі тенденції позначали стан бібліотечної справи. В Україні діяло понад 40 тис.
бібліотек, однак мережа публічних бібліотек постійно скорочувалася, у 32 % сільських на-
селених пунктів їх не було. На публічну бібліотеку припадало 0,3 % комп’ютера, доступ до
Інтернету надавали 2,5 % публічних бібліотек, з них лише 0,8 % мали власний сайт, тільки
9 % сільських бібліотек були комп’ютеризовані. Щорічне поповнення фондів становило
1,6 % (норма відповідно до міжнародних стандартів — 10 %). Див.: Якубова Л. Україна у
пошуках етнонаціональної стабільності... С. 477—544.
367

