Page 515 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 14. Націєтворення в умовах гібридної війни: виклики, втрати, здобутки

світової історії і в Україні спрацював безвідмовно, за короткий час переформа-
тувавши структуру ціннісних пріоритетів і фобій українців. Переважно індиві-
13
дуальний і біологічний їх характер (за класифікацією Ю. Щербатих ) змінився
на (переважно) колективний і соціальний (суспільний). У регіоні, який опинив-
ся в епіцентрі гібридної війни, процес набув форми «луганського синдрому».
На думку І. Кононова, останній став результатом когнітивного дисонансу, який
сформувався не в індивідуальних свідомостях, а в масовій свідомості регіональ-
ної спільноти. Удавнені стереотипи і фобії штовхнули людей у пошуках екзис-
тенційної безпеки в бік агресора, що виявилося в достатньо масовій явці на так
званий референдум 11 травня 2014 р. . Віддаючи належне думці знаного нау-
14
ковця, потрібно додати: когнітивний дисонанс донбасівців формувався десяти-
річчями. Саме тому навесні 2014 р. в своїй більшості вони не мали ментальних
точок опертя для опору. Не лише панівний у регіоні історичний дискурс, а й
створений масмедіа фон («Росія — супердежава»), утверджували думку: опира-
тися безперспективно. Більше того, місцеві мешканці не ідентифікували Росію як
загарбника, пов’язуючи саме із нею вихід регіону із тривалої соціальної депресії.
Геть іншу і, слід наголосити — цілком не очікувану агресором, реакцію ге-
нерувала решта України. Агресія «старшого брата» і загроза втрати близьких
на війні мобілізували українське суспільство, його внутрішні, зокрема духовні й
культурні ресурси, на спротив. Як трагедія 11 вересня 2001 р. «повернула» на-
ціональну ідентичність США , так російська інвазія стала відправною точкою
15
мобілізації української нації.
Війна, хоч і не визнана, створила якісно нові умови життєдіяльності суспіль-
ства. Нагальність добротних змін у базисі й надбудові державного і суспільного
організмів, про яку йшлося всі роки незалежності, стала запорукою збереження
державного суверенітету й майбутнього українців як нації. Війна поставила в умови
термінового розв’язання надскладних проблем. Тиск агресора, з одного боку, спро-
вокував низку позитивних змін у країні, але з іншого — суспільство й досі блукає
серед глухих кутів старих непорозумінь і невизначеності шляхів їхнього подолання.
Як слушно зауважив один з найвідоміших українських соціологів Євген Головаха,
«існує спектр думок, і жодна з них не є домінуючою… Це означає, що люди живуть
16
у стані невизначеності» . Країна, що змушена протистояти зовнішній агресії, не
може цього собі дозволити. Успіх опору безпосередньо залежить від скоордино-
ваності дій, згуртованості, якщо не суспільної злагоди, то принаймні суспільного

13 Щербатых Ю.В. Психология страха. Москва, 2005.
14 Кононов Ілля. Луганський синдром як масова аномічна реакція на розгортання гіб-
ридної війни. URL: http://www.historians.in.ua/.../1778-illya-kononov-luhanskyy-syndrom-...
15 Політичні технології регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії у новітніх
українських реаліях: аналітична доповідь. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф. Кураса НАН
України. Київ, 2014. С. 10.
16 Головаха Євген. Росія може окупувати не лише захопленням територій, а й перетво-
ривши нашу сутність на свою — «русский мир» з українською мовою та у вишиванках.
URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/yak-pravylno-protydiyaty
489