Page 305 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 10. Південно-Східна Україна в національно-визвольних змаганнях: доба перемог і поразок

виснажливої світової війни, яка до краю загострила класові суперечності, лівий
екстремізм поширювався в багатьох країнах, і національні околиці Російської
імперії не стали винятком. Чимало вихідців з України, зокрема етнічних україн-
ців, відігравали помітну роль у партії більшовиків. Значна частина українських
політичних сил підтримувала їх з огляду на проукраїнську риторику. Так було,
зокрема, з Українською комуністичною партією (боротьбистів) (УКП(б)), що
виникла в серпні 1919 р. внаслідок об’єднання УПСР (комуністів) та УСДРП
(незалежних-лівих), а навесні 1920 р. фактично була поглинена КП(б)У. Однак
перебіг визвольних змагань дає чітку відповідь на питання про рівень підтримки
ідей комунізму українським соціумом: без втручання у різноманітних формах з
боку Росії комунізм в Україні не мав шансів на успіх. Він утвердився тут не вна-
слідок підтримки більшості населення, а як ідеологія переможців виснажливого
воєнно-революційного протиборства. Хоча, як цілком слушно зауважували авто-
ри видання «Нариси історії Української революції 1917—1921 років»: «Рево-
люційні здобутки в Україні були настільки вагомими, що їх не могли не визнати
фактичні переможці — більшовики. Створення Української соціалістичної ра-
дянської республіки, а згодом Радянського союзу було вимушеною поступкою
43
переможців переможеним» . Це був той випадок, коли переможений залишив
поле бою нескореним.
Досвід державо- і націєтворення УНР та часів Гетьманату попри перемогу
більшовиків важко переоцінити. Україна стала чи не єдиним майданчиком нова-
торського соціального експерименту (частково соціалістичного, частково — кон-
сервативного), де втілювалися найсміливіші соціально-політичні парадигми свого
часу. В масштабах Європи досвід України виявився чи не найцікавішим: трендо-
вим, піонерським, першопрохідницьким, ультраромантичним. В цьому полягали
джерела його оригінальності, а також і вразливості. Якби Україна не була майдан-
чиком геополітичного протистояння кількох потужних геополітичних гравців,
якби не слугувала джерелом продовольства та енергоносіїв для комуністичної
Росії та іноземних окупаційних режимів, якби не розглядалася в контексті від-
родження Великої Польщі та Великої Румунії, якби кілька новонароджених єв-
разійських національних держав не вважали землі України своїм постімперським
спадком, якби розпад колоніальної системи не поставив руба проблему врегулю-
вання міжнаціональних відносин і не призвів до вибухонебезпечного загострен-
ня націєгенезу низки етносів... Якби... Якби не синхронне накладання низки не-
гативних геополітичних чинників, доля України могла б скластися інакше.
Можна сказати, що Україні не вдалося захистити проголошену незалежність
не через державотворчу неспроможність українського народу чи слабкість того-
часного українського політичного проєкту, а внаслідок незіставності сил україн-
ського та більшовицького проєктів. Без перебільшень, більшовицька мобілізація
перетворила СРСР на силу, якій не спроможний був самостійно протистояти
жоден постімперський державний організм, — історія анексії країн Балтії, Захід-
43 Нариси історії Української революції 1917—1921 років. Кн. 2. Київ, 2012. С. 460.
243