Page 321 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 11. Від договірної федерації до союзу республік (1921—1923)

воду вирішило «категорично висловитися за прийняту останнім пленумом
ЦК КП(б)У резолюцію про взаємовідносини РСФРР та УСРР, що визнавала не-
55
обхідність збереження незалежності УСРР» . По суті йшлося про дотримання
рішень очолюваної М. Фрунзе українсько-російської комісії. А от після формаль-
ної відмови Й. Сталіна (під тиском В. Леніна) від свого проєкту вже 23 жовтня
1922 р. політбюро ЦК КП(б)У ухвалило таке рішення: «Надіслати Губкомам
секретну директиву підняти агітацію за Союзне об’єднання Радянських Респу-
блік, вказуючи на вигідність для України більш тісного зв’язку з РСФРР, при
чому роз’яснити Губкомам, що об’єднання Республік не є ліквідацією їх само-
56
стійності» . Слова про «вигідність» і «самостійність» УСРР були не лише
декларацією, вони стали своєрідними дороговказами для української влади під
час підготовчої роботи зі створення СРСР.
Попри поширене в історіографії та усталене в сучасній історичній пам’яті
уявлення про дату 30 грудня 1922 р. як день створення СРСР, у реаліях 1920-х
років вона такою не була. На той час офіційною датою заснування СРСР та офі-
57
ційним державним святом називалося 6 липня 1923 р. . Що ж відбулося у звич-
ну для більшості дату? 30 грудня 1922 р. на І З’їзді рад СРСР було ухвалено за-
пропоновану представником УСРР М. Фрунзе резолюцію, за якою Декларація
і Союзний договір затверджувалися лише «в основному», а питання про зміст
58
Договору передавалося на обговорення до республік .
Якщо до 30 грудня 1922 р. робота з формування Договору велася переважно
в Москві, то після цього до неї було залучено владні органи «незалежних респу-
блік». Під егідою ЦВК СРСР було створено п’ять комісій союзного ЦВК, які
розробляли окремі питання майбутнього союзного Договору, або, як його ще
означали до І З’їзду рад СРСР і після нього, Конституції СРСР.
При доопрацюванні Договору у Кремлі нерідко були змушені реагувати на
українські ініціативи і навіть задовольняти їх. Зокрема, 19 лютого 1923 р. політ-
бюро ЦК КП(б)У ухвалило резолюцію, якою наполягало на потребі «створення
органу в системі верховного керівництва Союзу, який би гарантував рівноправ-
59
ність окремих членів Союзу» (пізніше — Рада Національностей). З цією та
низкою інших пропозицій українські інтереси в Москві було доручено представ-
ляти члену політбюро ЦК КП(б)У Михайлу Фрунзе.
На пленумі ЦК РКП(б), який відбувся 21—24 лютого, з проєктом тез із на-
ціонального питання, зокрема і щодо основних засад існування СРСР, висту-
пив Й. Сталін. Його проєкт було вирішено взяти за основу з тим, однак, щоб
55 ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 30. Арк. 73.
56 Там само. Арк. 86.
57 Див.: Єфіменко Г. 6 липня як «червоний день» календаря: Причини появи сталін-
ського міфу про дату створення СРСР та потреба його деконструкції. Проблеми історії Укра-
їни: факти, судження, пошуки. 2007. Вип. 16, ч. 1. C. 134—153.
58 Съезды Советов Союза Советских Социалистических республик. 1932—1937. Т. III.
Москва, 1962. С. 17.
59 ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 40. Арк. 23.
259