Page 324 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 324

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

               ся зворотний процес, оскільки, наголосив Х. Раковський, «стало зрозуміло, що
                                                                          68
               окремим республікам треба дати більше прав, ніж вони мали»  .
                   Детально зупинившись на основних положеннях Договору, доповідач підсу-
               мував: «При теперішньому міжнародному та внутрішньому становищі — полі-
               тичному та господарчому, дана конституція забезпечує максимум прав союзним
               республікам при збереженні максимум єдності революційного і пролетарського
                        69
               фронту»  .
                   Після обговорення доповіді і зачитаного Семеном Буздаліним тексту Декла-
               рації і Договору про створення СРСР та відповідей на питання Х. Раковський
               повторив проголошувану тоді досить часто настанову: «Лише в рамках Радян-
                                                                         70
               ського Союзу Україна може існувати як незалежна держава»  . ВУЦВК 2 липня
               одноголосно схвалив у цілому узгоджений раніше в партійному порядку проєкт.
                   Подібні рішення у цей час було ухвалено і в решті радянських республік.
               Причому у відповідному рішенні Всеросійського ЦВК від 3 липня окремо зазна-
               чалося: «Прийняти, що Декларація про утворення Союзу РСР та Договір про
               утворення Союзу РСР мають становити Основний Закон (Конституцію) Союзу
                                                     71
               Радянських Соціалістичних Республік»  .
                   6 липня 1923 р. відбулася запланована ще 30 грудня 1922 р. подія, на яку очі-
               кували спочатку через три місяці, а потім за наполяганням української сторони
               відклали. Відкрилася ІІ сесія ЦВК СРСР, яка затвердила і ввела в дію Деклара-
               цію та Договір про створення СРСР. У вступній частині йшлося про те, що ЦВК
               СРСР «на виконання постанови І з’їзду рад Союзу Радянських Соціалістичних
               Республік […] та приймаючи до уваги поправки та зміни, запропоновані Цен-
               тральними Виконавчими Комітетами Союзних Республік, постановляє: Декла-
               рація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Договір
               про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік становлять осно-
                                                                                         72
               вний закон (Конституцію) Союзу Радянських Соціалістичних Республік»  .
               Тобто Декларація і Договір вводилися в дію як дві складові єдиного закону —
               Конституції СРСР.
                   13 липня 1923 р. Президія ЦВК СРСР затвердила відозву до всіх народів і
               урядів світу, у якій сповіщалося про створення СРСР та початок роботи вищих



                   68  Там само. С. 8.
                   69  Там само. С. 12.
                   70  Там само. С. 36.
                   71  Из постановления 2-й сессии Всероссийского центрального исполнительного коми-
               тета X созыва «О ратификации Декларации и Договора об образовании Союза Советских
               Социалистических Республик». 3 июля 1923 г. Образование СССР: Сб. док. Москва, 1949.
               С. 393.
                   72  Основной Закон (Конституция) Союза Советских Социалистических Республик, ут-
               вержденный 2-й сессией Центрального Исполнительного Комитета Союза Советских Со-
               циалистических Республик. Известия Всероссийского Центрального Исполнительного Коми-
               тета Советов. 1923. 7 июля.
                                                   262
   319   320   321   322   323   324   325   326   327   328   329