Page 327 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛ 12

ЗМІНИ В КОРДОНАХ УСРР / УРСР.
ЕКСПЕРИМЕНТИ
З АДМІНІСТРАТИВНО-
ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ПОДІЛОМ
(1921 — січень 1939 р.)

Кордон з Польщею. Однією з основних причин укладення
28 грудня 1920 р. Союзного Робітниче-Селянського договору
між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською
Республікою й Українською Соціалістичною Радянською Рес-
публікою стали зовнішньополітичні обставини, насамперед
укладене 12 жовтня 1920 р. перемир’я з Польщею. Щоб не до-
пустити делегацію УНР до переговорів як одну зі сторін, Кремль
зробив одним із суб’єктів перемовин радянську Україну.
Перемовини з Польщею почалися ще в серпні 1920 р. у
Мінську. Тоді радянська сторона намагалася долучити до них
не лише делегацію УСРР, а й Галицької СРР. Однак з кінця
серпня польсько-українське військо почало контрнаступ, у яко-
му важливу роль відіграли й вояки Української Народної Рес-
публіки. Це, з одного боку, дало підстави сподіватися на участь
офіційної делегації УНР в польсько-радянських переговорах, а
з іншого — унеможливило існування делегації ГСРР.
9 вересня уряд УНР звернувся з відповідним меморан-
думом до польського уряду. Польська сторона зробила фор-
мальну спробу дотриматися укладеної з УНР у квітні 1920 р.
угоди і передала цю пропозицію до Москви. Втім, звернення
було обставлене так, що напрошувалося на відмову, адже суто
формальний переказ звернення від УНР у радіограмі міністра
закордонних справ Польщі Євстахія Сапєги супроводжувався
підкреслено нейтральними рядками від нього особисто: «До-
водячи до Вашого відома вищевикладене, прошу Вас зволити
1
спрямувати мені відповідь» .
Кремль таке звернення, зрозуміло, відхилив. У відповіді
очільника Наркомату закордонних справ РСФРР Георгія Чи-
Геннадій 1 Документы внешней политики СССР. Т. 3: 1 июля 1920 г. —
Єфіменко 18 марта 1921 г. Москва, 1959. С. 178.
265