Page 332 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Узявши за основу ці, здавалося б, давно схвалені радянською владою прин-
ципи, українська сторона запропонувала приєднати до УСРР частину Курської
й Воронезької губерній РСФРР з населенням 1 966 000 осіб, 65 % яких станови-
21
ли українці . Представники РСФРР виступили проти більшості територіаль-
них претензій української сторони, по суті вони погоджувалися віддати лише
Путивльський повіт. Очолювана Черв’яковим комісія винесла компромісне рі-
шення — приєднати до УСРР території з населенням 901 000 осіб, з яких 53 %
22
були етнічними українцями . Серед територій, що підлягали приєднанню, були
й Білгородський та Грайворонський повіти. Рішення комісії опротестували як
українська, так і російська сторони.
Більшовицьке керівництво вчинило всупереч рішенню комісії та рекоменда-
ціям її голови. Було враховано пропозиції лише російської сторони, попри те, що
вони, як зауважував О. Черв’яков, «на відміну від українських, жодного принци-
пового обґрунтування не мають». 11 грудня політбюро ЦК РКП(б) вирішило
«визнати необхідним приєднання до України Путивльського повіту Курської
губернії» . Отже, формально начебто не заперечуючи етнографічний критерій,
23
24
підтриманий навіть у резолюції Комінтерну від 24 грудня 1924 р. , компартій-
не керівництво СРСР відмовилося його застосовувати. Фактично на північному
сході відбулося лише часткове виправлення кордону на користь УСРР. Ще мен-
шою мірою етнографічний критерій було враховано при зміні кордону на півден-
ному сході. Там вирішили відібрати в України більшу частину Шахтинської та
Таганрозької округ (в останній українці становили абсолютну більшість).
Юридично крапку в суперечці про кордон було поставлено ухвалою президії
ЦВК СРСР від 16 жовтня 1925 р. Україна передавала Росії основні частини Та-
ганрозької та Шахтинської округ. На північному сході до УСРР переходив майже
весь колишній Путивльський повіт, а також деякі прикордонні волості Курської
і Воронезької губерній. На українсько-білоруському кордоні до складу України
було включено одну сільраду в південній частині Мозирського округу. Натомість
до складу Білорусі Україна передавала частину Олевського і Словечанського ра-
йонів, а також північну частину Овруцького району . Всього УСРР одержува-
25
ла територію, на якій мешкали 278,1 тис. осіб, натомість втративши територію з
26
населенням 478,9 тис. осіб . Отже, зміни були явно не на користь України (за-
21 Там само. Арк. 16.
22 Там само. Арк. 20.
23 РДАСПІ. Ф. 17. Оп. 3. Спр. 480. Арк. 3.
24 Резолюція Президії виконкому Комінтерну про розпуск УКП. Національні відносини
в Україні в ХХ ст.: Зб. док. і матеріалів. Київ, 1994. С. 120.
25 Постановление Президиума Центрального Исполнительного Комитета «Об урегу-
лировании границ Украинской Социалистической Советской Республики с Российской Со-
циалистической Федеративной Республикой и Белорусской Социалистической Советской
Республикой. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства СССР.
Отдел 1. № 4 от 4 февраля 1926 г. Ст. 26.
26 Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучас-
ний стан. Київ, 1994. С. 58.
270