Page 329 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 12. Зміни в кордонах УСРР / УРСР (1921 — січень 1939 р.)

5
незалежність України і Білорусії» , на лінії кордону це не позначилося. Лінія
розмежування між УСРР та Польщею значною мірою базувалася на «історич-
ному» критерії — Польща намагалася включити до свого складу якомога більше
територій, що належали Речі Посполитій до її поділів у XVIII ст.
Ризький договір формально залишався чинним до 17 вересня 1939 р., коли
його в односторонньому порядку денонсував СРСР. До цього часу ні УСРР /
УРСР, ні СРСР не претендували на заселені переважно українцями терени
Польщі, тоді як окупацію Румунією Бессарабії радянська сторона формально так
і не визнала, вважаючи кордоном не фактичну лінію розмежування, яка проходи-
ла річкою Дністер, а дореволюційну — по річці Прут. Таким чином, на західному
кордоні етнічний критерій не був дотриманий ні у випадку укладення формаль-
ного договору з Польщею, ні у випадку відсутності такого договору з Румунією.
Зміни кордону з РСФРР. Тривалішими і часом навіть запеклішими були узго-
дження й суперечки у міжвоєнний період щодо кордону УСРР з Росією. Вище
ми розглянули, як вирішувалося це питання до 1920 р. включно . Зокрема, тоді
6
йшлося і про обставини переходу у 1920 р до складу УСРР Таганрозького округу,
який до революції належав Області Війська Донського. Вже у січні 1921 р., тобто
одразу ж після підписання Договору між УСРР та РСФРР, представники Радтру-
дарму Кавказу спробували ініціювати розгляд питання про передачу Таганрога
7
до створеної в березні 1920 р. Донської області . Поповзли чутки, що адміністра-
тивна комісія при Всеросійському ЦВК погодилася з такою пропозицією. Реак-
ція з України не забарилася: 25 березня 1921 р. Укррадтрударм, який ще з квітня
1920 р. очолював Х. Раковський, забив тривогу, надіславши усім можливим ін-
станціям таке звернення: «Радтрударм вважає вилучення Таганрозького округу
недоцільним і наполягає перед Радтрудоборони на неприпустимості проведення
в життя подібного рішення. Радтрударм звертається до Раднаркому, ВУЦВК та
ЦК партії України з пропозицією підтримати постанову Радтрудармії також і по
8
своїй лінії, оскільки такий поділ може викликати політичні незручності» .
Усі лінії звернень відстежити не вдалося, але РНК УСРР та ЦК КП(б)У ви-
конали це прохання. У поданому 28 квітня 1921 р. Раднаркомом протесті, який
підписав Влас Чубар, зазначалося, що подібні територіальні зміни «ставлять в ка-
тастрофічне становище продовольче постачання Донбасу, оскільки з усіх повітів
9
Донецької губернії Таганрозький є головною базою продовольства» . 12 травня
5 Мирный договор между Россией н Украиной, с одной стороны, и Польшей — с дру-
гой. 18 марта 1921 г. Документы внешней политики СССР. Т. 3. 1 июля 1920 г. — 18 марта
1921 г. Москва, 1959. С. 619—623.
6 Єфіменко Г. Формування російсько-українського кордону: критерії, хід, результати
(1917—1920). Україна й українці в постімперську добу (1917—1939). Київ: Академперіоди-
ка, 2021. С. 197—209.
7 Державний архів Російської Федерації (ДАРФ). Ф. 5677. Оп. 2. Спр. 293. Арк. 3.
8 ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 175. Арк. 8.
9 Сборник документов о пограничном споре между Россией и Украиной в 1920—1925 гг. за
Таганрогско-Шахтинскую территорию Донской области. Москва, 2007. С. 16.
267