Page 335 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 335

Розділ 12. Зміни в кордонах УСРР / УРСР (1921 — січень 1939 р.)

          демонстрацією позиції українського керівництва стало майже одноголосне (за
          винятком В. Затонського) рішення політбюро ЦК КП(б)У від 18 квітня 1924 р.
                                                            34
          про недоцільність створення молдавської автономії  .
              І все ж Кремль наполіг на своєму. У постанові ЦК РКП(б) від 26 вересня під-
          креслювалося: «В акті утворення Автономної Молдавської СРР повинно бути
          зазначено, що західним її кордоном є державний кордон СРСР»  . Тобто йшло-
                                                                        35
          ся не про кордон по Дністру, якого радянський уряд формально не визнавав, а
          про кордон по Пруту.
              До складу автономної республіки увійшла не лише територія, де молдава-
          ни становили більшість населення, а й райони з переважно українським насе-
          ленням. 12 жовтня 1924 р. сесія ВУЦВК ухвалила постанову «Про утворення
          Молдавської АСРР». Після різноманітних уточнень до складу АМСРР (повна
          назва — Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка) увійшли
          11 районів Лівобережжя Дністра. За переписом 1926  р. молдавани кількісно
          переважали лише у Дубосарському (67,0 %) та Слободзейському (64,7 %) райо-
          нах, мали відносну більшість у Григоріопольському (45,7 %) та сільській частині
          Тираспольського (38,5 %) районів  . Це свідчило, що причини створення мол-
                                            36
          давської автономії, яке не мало вагомих економічних та етнографічних підстав,
          слід було шукати в політико-ідеологічній площині. У зміненій після створення
          АМСРР Конституції УСРР 1919 р. та в Конституції УСРР 1929 р. за АМСРР
          фактично визнавалося право виходу зі складу УСРР. Це засвідчила стаття, у якій
          зазначалося, що об’єднання АМСРР з УСРР відбулося на основі «права на само-
                                            37
          визначення аж до відокремлення»  .
              Якщо порівняти процес формування українсько-російського кордону з по-
          дібними прецедентами, стає очевидним, що ситуація з Україною була нетиповою
          для політики Кремля. Адже в СРСР центральні органи влади до певного часу
          всіляко сприяли створенню нових та збільшенню території вже наявних націо-
          нальних адміністративно-територіальних одиниць. Приміром, протягом 1924—
          1926 рр. територія Білоруської СРР збільшилася майже удвічі. У 1936 р. автоном-
          на Казахська СРР була перетворена на союзну республіку за питомої ваги казахів
          у ній 42,5 %  . Зазначимо, що подібний підхід було застосовано і при створенні
                      38
          АМСРР у складі УСРР. І лише під час формування кордонів з Україною Кремль
          відмовився приєднати до неї навіть ті території, де українці становили до 90 % на-
          селення. Іноді це пояснювали економічною та географічною недоцільністю. Про

              34  Там само. Арк. 65.
              35  Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучас-
          ний стан. С. 69.
              36  Короткі підсумки перепису населення України 17 грудня року 1926. Національний і ві-
          ковий склад, рідна мова та писемність населення. Харків, 1928. С. 18.
              37  Конституція УСРР та АМСРР. Харків, 1928. С. 8; Конституції і конституційні ак-
          ти України — історія і сучасність. Київ, 2006. С. 67.
              38  Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сб. док. и материалов. Мо-
          сква, 2007. С. 108.
                                              273
   330   331   332   333   334   335   336   337   338   339   340