Page 342 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛ 13

ДЕРЖАВА-КОМУНА
В УКРАЇНІ

Компартійно-радянський апарат. Взаємовідносини
російського центру з українською периферією. Здійснювана
після приходу більшовиків до влади експропріація суспільства
державою доповнювала встановлену політичну диктатуру дик-
татурою економічною. Економічне поневолення суспільства
призводило до утворення фантастично розгалуженого держав-
ного апарату. Втрачаючи будь-які ознаки самоорганізації, сус-
пільство в повсякденному житті ставало цілком залежним від
імпульсів з боку держави.
Перелік керівних посад в обох вертикалях влади, які підля-
гали затвердженню парткомами, називали номенклатурою. Ця
назва поширювалася і на сукупність компартійно-радянських
чиновників на відповідних посадах. Побудова партії та всіх ін-
ших структур на засадах «демократичного централізму» кон-
центрувала повноту влади на вершині владної вертикалі, якою
став Центральний комітет РКП(б) — ВКП(б) з трьома струк-
турними підрозділами: політбюро, оргбюро і секретаріатом.
Диктаторська влада зосереджувалася в руках обмеженого кола
вождів — членів політбюро ЦК.
Політична і економічна диктатура вождів монопольно іс-
нуючої партії приховувалася від суспільства під усталеним
словосполученням радянської дерев’яної мови — «радянська
робітничо-селянська влада», використовуваним і в докумен-
тах. Леонід Красін на ХІІ з’їзді РКП(б) зауважив, що верхи
1
партії продовжують діяти, наче підпільні організації . Про-
те сила звички професійних революціонерів-підпільників не
відігравала тут жодної ролі. Вожді брали на себе пропаганду
принад комунізму як «світлого майбутнього» з розподілом
Станіслав 1 Двенадцатый съезд РКП(б). 17—25 апреля 1923 г. Стенографи-
Кульчицький ческий отчет. Москва, 1963. С. 125.
280