Page 643 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 19. Кримська АСРР

кання конференції засвідчує факт передання влади на півострові від Кримревко-
му татарській громаді. І. Апаз волів негайного створення наркомату закордонних
справ, очолюваного представником кримськотатарського народу. А. Ісхаканова
вітала ідею створення автономної республіки і зазначала, що її закони мають пи-
сатися не в Москві. О. Дерен-Аєрли сподівався на виправлення помилок Крим-
ського обкому РКП(б). С. Айвазов закликав узгоджувати дії влади з інтересами
кримськотатарського народу, а не московського пролетаріату. Обравши постій-
ний орган — Раду семи — конференція доручила їй сприяти створенню в Криму
автономної республіки з урядовими структурами, вільними від диктату з центру,
зв’язатися з кемалістською Туреччиною і просити у неї допомоги для подолання
16
широкомасштабної кризи, що виникла на півострові . Чи варто казати, що лі-
дери кримськотатарського національного руху вкотре видали бажане за дійсне?
Наївні побажання безпартійних татар роздратували наркома закордонних
справ Г. Чичеріна. В телеграмі до уповноваженого НКЗС в Криму він висловився
недвозначно: «Пропозиція забезпечити Кримський центр Наркомзаксправом
недоладна, безглузда, шкідлива, не має жодного ґрунту й повинна бути безумовно
відкинута. Крим не є незалежною державою, а республікою в межах федерації, як
Карелія чи Башкирія … Думка про те, щоб Крим провадив стосовно Туреччини
самостійну революційну політику, настільки шкідлива й небезпечна, що досить
її, щоб рішуче відкинути цей проект, бо це значить, що там зриватимуть нашу по-
літику, встромлятимуть нам палки в колеса і створюватимуть скандали з урядом
17
Туреччини» . Невдовзі його цілковито підтримав В. Ленін. Врешті, на вищих
щаблях більшовицької влади добре усвідомлювали формальність процесу. Під-
живлювати регіоналізм місцевих еліт у Москві не збиралися. 18 травня пленум
ЦК РКП(б) підтвердив необхідність створення в Криму автономної республіки.
До Москви запросили представників Криму для опрацювання разом з Нарком-
нацом відповідного документа.
Втілення плану в життя відкладалося до завершення виборів до рад (вибори
до міських рад відбулися в липні, районних — у першій половині серпня, сіль-
ських — у серпні) та створення мережі лояльних ревкомів. Мобілізувавши увесь
пропагандистський та чекістський ресурс, більшовики досягли бажаних резуль-
татів. До Сімферопольської міської ради було обрано всього двох представників
18
інших партій, до Севастопольської — одного . У звіті про результати виборів
19
Кримревком повідомляв: «У ради пройшло понад 70 відсотків комуністів» .
У вересні 1921 р. І. Акулова було відкликано з Криму. На посаду голови ЦВК
Кримської республіки ЦК РКП(б) «рекомендувало» Ю. Гавена, а на пост го-
лови Раднаркому — Сахіба Саїд-Галієва. Останній був відряджений до Криму

16 Там само. С. 172.
17 Ленинский сборник. XXXVII. Москва-Ленинград, 1970. С. 300—301.
18 Бикова Т.Б. Створення Кримської АСРР... С. 149.
19 Сборник отчётов отделов Крымревкома. Симферополь, 1921. С. 11.
517