Page 648 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

ських загонів (так званий «куркульський бандитизм») долали, конфіскуючи
мізерні продовольчі запаси у селян. В такий спосіб влада знищувала соціальну
базу повстанського руху. Цей метод безвідмовно працював як в Україні, так і в
Криму. Результати таких «виховних» заходів були вражаючими: за відомостя-
ми Ради праці та оборони, від січня до травня 1922 р. від голоду померли понад
36
58 тис. осіб , а загалом за 1921—1923 рр. втрати становили близько 100 тис.
37
осіб, зокрема до 75 тис. кримських татар .
Крим визнали голодуючим регіоном тільки 16 лютого 1922 р. 18 лютого
газета «Правда» писала: «Всі жахи Поволжя є в наявності і в Криму: цілком
з’їли всю худобу й коней, сільське населення покидає свої житла і наводнює міста,
відсоток смертності прогресивно зростає. По шосейних шляхах Севастополь—
Сімферополь—Євпаторія, у містах, на вулицях і біля вокзалів розкидані трупи і
38
кинуті матерями діти» .
Подібно до Поволжя, надію на виживання Криму подарувала не «пролетар-
ська влада», а благодійницька акція АРА, яка врятувала мільйони життів радян-
ських громадян. Перший корабель із хлібом АРА для мешканців Криму прийшов
у серпні 1922 р., тобто через рік після початку діяльності американців у Поволжі.
Впродовж листопада 1922 р. — червня 1923 р. сюди надійшло 580 тис. місячних
пайків, 104 тис. сухих пайків і 10,7 тис. продовольчих посилок. Католицька місія
з Ватикану надала з листопада 1922 р. до травня 1923 р. 265 тис. місячних пай-
ків. Місія Ф. Нансена розподілила серед голодуючих 42 976 пудів харчових про-
дуктів. Американська єврейська організація «Джойнт» асигнувала 15 тис. дол.
США на потреби кримських дитячих закладів і передала 40 тис. пудів вугілля для
опалення дитбудинків. У травні 1923 р. українська ЦКНаслідгол надала 22 307
пудів продовольства .
39
Наслідки першого чотириріччя господарювання більшовиків вражали. Не
менш як 100 тис. громадян знищив червоний терор. Близько 100 тис. осіб за-
гинули лютою смертю внаслідок того, що Кремль впродовж року не дозволяв
міжнародній громадськості надавати допомогу голодуючим. Понад 50 тис. меш-
канців виїхали з Криму у пошуках кращої долі . Між 1920 і 1924 рр. чисельність
40
населення Криму скоротилася з 720 до 580 тис., тобто на 140 тис. осіб . На тих,
41
хто вижив, чекав драматичний комуністичний експеримент. Він виявився над-
складним випробуванням для соціально-економічного організму регіону, що
впродовж останнього півсторіччя формувався як симбіоз військової бази (з опо-

36 Крымское экономическое совещание. Отчёт Совету Труда и Обороны на 1-е апреля
1922 г. Симферополь, 1922. С. 14. Дані за квітень—травень 1922 р. див.: Пащеня В.М. Фор-
мування та діяльність органів влади і управління... С. 70.
37 Бикова О.С. Голод 1921—1923 рр. у Криму: автореф. дис. ... канд. іст. наук. Запоріжжя,
2012. С. 12—14.
38 Зарубин А.Г., Зарубин В.Г. Без победителей. С. 700.
39 Пащеня В.М. Формування та діяльність органів влади і управління... С. 71.
40 Реабілітовані історією. Автономная Республика Крым. Кн. 1. С. 14.
41 Четыре года Соввласти в Крыму. Симферополь, 1924. С. 139.
522