Page 118 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

На той час й у самій Росії не було чіткого розуміння формату ЄЕП. Очевид-
но, він розглядався як м’який метод залучення України до російських проєктів
євразійської інтеграції, тому з боку РФ лунали заяви про Митний та Валютний
союзи у рамках ЄЕП. Проте ідея ЄЕП була одним із засобів повернення Росії
у велику європейську політику, і у цьому інтереси Москви та Києва співпадали.
Так, наприклад, В. Путін напередодні саміту РФ-ЄС у травні 2003 р. виступив за
формування єдиного економічного простору між ЄС та СНД, тим самим ЄЕП
України, Росії, Білорусі, Казахстану мав стати його органічною складовою.
Українська тактика тиску на Захід шляхом загравання з Росією, відома також
як стратегія «багатовекторної зовнішньої політики», успіху не принесла. Офі-
ційний Київ спробував перед президентськими виборами 2004 р. добитися про-
риву у відносинах з НАТО. У червні 2004 р. напередодні Стамбульського саміту
НАТО Л. Кучма затвердив нову редакцію «Воєнної доктрини», кінцевою ме-
тою якої називався вступ до Північноатлантичного альянсу. І хоча саміт пройшов
у сприятливішій, порівняно із Празьким, атмосфері, зрушення з мертвої точки не
відбулося: альянс не хотів давати жодних передвиборчих козирів українському
президенту. За підсумками Стамбульського саміту НАТО Л. Кучма заявив, що
Україна не готова до вступу в Альянс, і 15 липня своїм указом вніс корективи до
«Воєнної доктрини», прибравши положення про бажаний вступ в НАТО. Це,
до речі, відповідало настроям значної частини громадян (табл. 3).
Стратегія багатовекторності в контексті непередбачуваності нового росій-
ського керівництва тим часом переросла у велику проблему, змушуючи не лише
в середині країни, а й на міжнародному рівні діяти в ручному режимі і заганя-
ючи країну в режим просування малими кроками у вузькому коридорі можли-
востей. Цю проблему яскраво унаочнив неочікуваний конфлікт навколо о. Туз-
ла (Керченська протока). Він почався у вересні 2003 р. після ініціативи влади
Краснодарського краю РФ з’єднати Таманській півострів насипною дамбою з
незаселеним українським островом Тузла, начебто для збереження берегової лі-
нії від розмивання. Насправді за цими кроками приховувалися амбіції частини
російського політикуму: дамба до о. Тузла могла дати старт будівництву мосту
через Керченську протоку, проєкт якого послідовно лобіювався мером Москви
Ю. Лужковим — давнім симпатиком і спонсором проросійських сил у Криму.
Таблиця 3
Як Ви ставитесь до вступу до НАТО?

Відповіді, у % 2000 2002 2004

Скоріше негативно 33,5 37,9 38,5
Важко сказати 41,5 42,6 42,0
Скоріше позитивно 24,9 18,8 18,8
Не відповіли 0,1 0,6 0,7
Джерело: Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Київ, 2017. С. 502.
92