Page 120 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

за формування президентської республіки, то у нових внутрішньополітичних умо-
вах був узятий курс на трансформацію політичної системи з президентсько-парла-
ментської на парламентсько-президентську, де ключові владні повноваження мав
би прем’єр-міністр. У випадку реалізації даного сценарію суттєво зменшувалася
б ціна перемоги для кандидатів у Президенти, а, значить, знижувалася б напруга
передвиборчої боротьби та розширявся простір для політичних компромісів. До
того ж конституційна реформа створювала можливості для надання гарантій без-
пеки чинному Президенту та його оточенню після виборів. Власне, схожий сцена-
рій було реалізовано у Росії: після передачі влади від Б. Єльцина В. Путіну головою
уряду призначили виходця з єльцинської команди М. Касьянова (він був звільне-
ний лише після того, як В. Путіна переобрали на другий термін у 2004 р.).
Водночас розпочалися пошуки кандидата від влади, який би погодився на
зменшення повноважень, однак міг би стати реальним конкурентом харизма-
тичному В. Ющенку. Після тривалих консультацій Л. Кучма погодився на за-
пропоновану донецькими політико-економічними групами фігуру ексголови
Донецької ОДА В. Януковича. На користь кандидатури впливали надуспішні
для провладного блоку «За єдину Україну!» підсумки парламентських виборів у
Донецькій області, коли був масштабно застосований адміністративний ресурс.
Вибудована комбінація корелювала з порадами російських політтехнологів, за-
лучених до українських виборів. Ті робили ставку на провладну агітацію через
підконтрольні масмедіа та адміністративний ресурс.
Л. Кучма звозив В. Януковича до Москви на «оглядини» і заручився під-
тримкою російського керівництва. Український політик О. Рибачук (екс-голова
Секретаріату Президента В. Ющенка) згадував: «…При моїй розмові з Путіним
сам на сам я запитав: «Як ви могли підтримати Януковича, якщо ви офіцер, а він
кримінал?», на що він відповів: «Ну, Леонид Данилович нас убедил» . Росій-
21
ський журналіст М. Зигар у книзі «Вся кремлевская рать» так описував реакцію
російського керівництва: «Янукович Путіну не сподобався, але тут з’ясувалося,
що Кучма зовсім не всерйоз грає у першого секретаря ЦК КПУ УРСР, лояльного
Москві, а просто дотримується політесу. Насправді він не збирався давати вибір
Путіну, а просто робив вигляд. Він сам обрав Януковича, з безмежною щиріс-
тю пояснюючи, що усі інші не підходять: лише Янукович зможе сам оплатити
22
свою передвиборчу кампанію, а в усіх інших грошей немає…» . Кандидатура
В. Януковича була несподіваною і для оточення президента. Наприклад, В. Гор-
булін згадував: «Л. Кучма достатньо складно шукав таку кандидатуру. Він про-
гравав багато варіантів. Мені здавалося, що найближчою фігурою, яку він бачив
наступником, був Сергій Тігіпко. Тому для мене було повною несподіванкою,
коли С. Тігіпко залишив посаду голови правління Національного банку і очолив

21 Дубровик-Рохова А. «Вони не зупинять «Шоу». День. 2018. № 83. URL: https://day.
kyiv.ua/uk/article/ekonomika/vony-ne-zupynyat-shou
22 Зыгар М. Вся кремлевская рать: Краткая история современной России. Москва, 2016.
С. 110—111.
94