Page 25 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 1. Дві революції в «заповіднику застою»

нієї тисячі рублів, а пенсіонери — не більше 200 рублів. Обмін понад цієї суми міг
відбутися лише за погодженням зі спеціальними комісіями. Водночас ввели об-
меження на видачу коштів з рахунків громадян в «Ощадному банку СРСР» (не
більше 500 руб.), а громадянам, які мали декілька рахунків, під час першої видачі
коштів ставили спеціальні відмітки у паспортах, щоб унеможливити зняття в ін-
ших відділеннях. Серед населення закономірно виникла паніка, в ощадних касах
утворилися великі черги, люди, які втратили частину багаторічних заощаджень,
відчули себе безсилими перед свавіллям держави. Реформа своєї мети не досягла: з
обігу були виведені 14 млрд руб., однак виробники у відповідь підняли ціни. Тому
вже у квітні 1991 р. держава була змушена підняти ціни та тарифи у 2—4 рази.
Тобто замість зниження інфляції був отриманий протилежний результат.
Республіканська влада з кожним місяцем усе більше відчувала зростання на-
пруги у суспільстві. У березні 1991 р. прокотилася нова хвиля страйків у шахтар-
ських регіонах, що призвело до дестабілізації ситуації у важкій промисловості.
Верховна Рада УРСР ухвалила кілька постанов, спрямованих на зниження страй-
кової активності. Однак вони не мали позитивних результатів, оскільки вирішен-
ня проблем знаходилось у компетенції Москви. Більше того, коли, здавалося б,
після важких переговорів і взаємних поступок протести пішли на спад, квітневе
підвищення тарифів за рішенням союзного уряду надало нового потужного ім-
пульсу активізації страйкової діяльності.
За таких умов республіканська влада була змушена вибудовувати систему, яка
б обмежувала вплив деструктивних кроків союзного уряду. У березні 1991 р. було
ухвалене рішення про утворення Національного банку України (невдовзі було ство-
рено низку спеціалізованих республіканських банків «Промбудбанк», «Ощад-
банк», «Житлосоцбанк», «Агробанк», «Зовнішекономбанк»), тобто створен-
ня республіканської банківської системи. 16 квітня за пропозицією уряду Верхов-
на Рада призупинила дію Указу Президента СРСР щодо надзвичайних заходів із
забезпечення підприємств матеріальними ресурсами. У травні був призначений
перший голова Національного банку України (ним став В. Матвієнко), і розпоча-
лося практичне опрацювання питання утворення національної грошової одиниці.
6 червня ухвалено Постанову Верховної Ради про перехід під юрисдикцію УРСР
державних підприємств, розташованих на українській території, 21 червня припи-
нено дію окремих статей закону СРСР «Про союзний бюджет» (зокрема, податки
з підприємств мали йти лише у республіканський бюджет), а в рамках «Програми
надзвичайних заходів із стабілізації економіки України», ухваленої 3 липня, була
16
призупинена до 1993 р. дія низки союзних нормативно-правових актів . Усі ці
кроки мурували засади реального економічного суверенітету УРСР, але призво-
дили (утім, як і дії інших радянських республік) до розбалансування економічної
системи на загальносоюзному рівні. Як результат, росли інфляція та ціни, зменшу-

16 Постанова Верховної Ради УРСР «Про Програму надзвичайних заходів щодо ста-
білізації економіки України та виходу її з кризового стану». Сайт Верховної Ради України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1291-12/ed20161005
23