Page 335 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 8. Український проєкт у посттоталітарну добу

більшу частку серед тих, хто не належав до етнічних росіян, однак називав ро-
сійську мову рідною, становили українці (в Донецькій області — 32,8 %, Луган-
28
27
ській — 27,99 % , Одеській — 16,52 % ).
Особливістю етнонаціональної карти Донецької, Луганської, Закарпатської,
Чернівецької та Одеської областей було те, що на їхній території мешкали етніч-
ні меншини, які в межах окремих населених пунктів були домінантними група-
ми; у межах адміністративних районів усіх областей (за винятком Герцаївсько-
го району Чернівецької області та Берегівського району Закарпатської області)
співіснували українські за етнічним складом сільські громади та сільські грома-
ди етнічних меншин; румуни (Чернівецька область), угорці (Закарпатської об-
ласть), болгари та росіяни (Одеська область) компактно проживали в окремих
адміністративних районах відповідних областей, тоді як поселенська структура
етнічних росіян Донецької й Луганської областей мала дифузний характер, який
став вагомим фактором регіональних міжетнічних взаємин на тлі значної частки
29
російськомовних етнічних українців .
Окрім етнічних українців, українську мову, за даними перепису, вважали рід-
ною 71 % поляків, понад 22 % німців, понад 21 % ромів, 17,5 % білорусів, понад
13 % євреїв, близько 11 % молдаван. Росіяни в цьому переліку перебували на 14 міс-
ці (3,9 % тих, хто визнав українську мову рідною). Російську мову серед неросіян
рідною вважали, %: греки — 88,5 , євреї — 83, німці — майже 65, білоруси — 62,5,
татари — близько 59, грузини — понад 54, вірмени — понад 43, азербайджанці —
майже 38, болгари — понад 30, гагаузи — близько 28, молдавани — близько 18, по-
30
ляки — близько 16, українці — приблизно 15, роми — понад 13 .
Підходи до аналізу етнонаціональної ситуації в Україні та розуміння завдань
етнонаціональної політики означувалися повільно й на тлі запеклої політичної
боротьби. Влучно, хоч і саркастично її охарактеризувала А. Колодій: «Кидаєть-
ся у вічі бажання підтримати поширений стереотип про надзвичайне етнокуль-
турне розмаїття України (“представники” 130 націй і народностей проживають
у нашій країні!), який є звичайним пропагандистським штампом, що зберігся з
радянських часів. Адже до цього переліку, який так і не був оприлюднений у всій

27 Перепис населення. Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. Націо-
нальність та мовні ознаки. 19A050501_02_044. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська
область (1,2,3,4) URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/ MULT/Database/Census/databasetree_
uk.asp; Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. Національність та мовні
ознаки. 19A050501_02_014. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (1,2,3,4)
URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/ databasetree_uk.asp
28 Перепис населення. Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство.
Національність та мовні ознаки. 19A050501_02_051. Розподіл населення за рідною мовою,
Одеська область (1,2,3,4) URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/
databasetree_uk.asp
29 Суперечності ідентичностей в Україні та шляхи їх регулювання в контекстах політи-
ки громадянської консолідації української нації. Київ, 2015. С. 70—71.
30 Національний склад населення України та його мовні ознаки...
309