Page 384 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

29
Це необхідно, коли нація будується» ; «Будь-які тлумачення, що, мовляв, усі
конфесії мають бути рівними, що нам не потрібна державна церква, мені просто
незрозумілі. Я, наприклад, вважаю, що повинна Церква бути державною, якщо
вже не де-юре, то де-факто… наша державна влада не повинна реєструвати все під-
ряд і казати: будьмо всі однакові, рівні перед законом, ...нема такого в світі, щоб
30
всюди були релігії рівні» , — неодноразово зазначав Патріарх у своїх інтерв’ю.
Тоді як церкви найчисельнішої конфесії опікувалися питаннями пріоритет-
ності, в Україні зростала чисельність неофітів нетрадиційних вірувань. Репатрі-
ація кримських татар стала спусковим моментом відродження мусульманського
життя в Криму. 1991 р. було створено Кадиат мусульман Криму з наданням йому
статусу мухтасибату (нагляду за дотриманням норм ісламського життя), тобто
самостійної в канонічному плані адміністративної одиниці (незалежної на той
момент від ДУМЕС у Росії), очолюваної імамом-мухтасибом. Пізніше на його
основі було утворено Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), що стало
центром духовної консолідації кримськотатарського народу. Наділене широки-
ми просвітницькими і культовими повноваженнями, воно налагоджувало між-
народні зв’язки з одновірцями і кримськотатарською діаспорою в світі. ДУМК
розгорнуло благодійницьку й місіонерську діяльність, виступало співзасновни-
ком навчальних закладів і благодійницьких установ, засобів масової інформації,
сприяло навчанню молоді в Криму та за кордоном. Завдяки його зусиллям були
видані «Абетка Корану», а 1998 р. — два повні переклади Корану кримськота-
тарською мовою. При ДУМК діяли середні навчальні заклади — медресе. 1998 р.
у складі ДУМК діяли 215 громад, 2000 р. — 222 (45 без реєстрації). Мусульма-
31
ни домоглися повернення історичних мечетей у Бахчисараї, Євпаторії та Ялті .
Кримських татар відрізняли специфічні форми політичної діяльності, властиві
тюрксько-мусульманському світові: Меджліс та національні партії (Адамет та
Міллі Фірка), що мали власні погляди на природу і сутність влади, виступали за
національні квоти у місцевих органах самоврядування та у Верховній Раді Криму.
Упродовж 1990-х років Україна трансформувалася на поле масштабної місіо-
нерської діяльності низки християнських та новочасних церков. Найбільше симпа-
тиків вони здобули у раніше підкреслено нерелігійних промислових регіонах, що
болісно переживали промисловий занепад. До таких, зокрема, відносився Донбас.
Протестантизм було представлено найрізноманітнішими організаціями, як тра-
диційними для регіону, так і новопосталими. В умовах деіндустріалізації, поглиб-
лення соціальної депресії та демонтажу комуністичної ідеології місцева спільнота
32
виявилася найподатливішою для ідей зарубіжних місіонерів . Діяльнісний харак-

29 Інтерв’ю Патріарха УПЦ-КП Володимира (Романюка). Вечірній Київ. 1994. 17 трав.
30 Інтерв’ю Патріарха УПЦ-КП Володимира (Романюка). Літературна Україна. 1993.
23 груд.; див. також його інтерв’ю: Урядовий кур’єр. 1995. 27 трав.
31 Релігійний чинник у процесах націє- та державотворення... С. 109—110.
32 Докладніше про місіонерську діяльність новохристиянських церков див.: Донбас в ет-
нополітичному вимірі. ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України. Київ, 2014. С. 354—366.
358