Page 66 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

консультацій, а Л. Кучма наполягав на невідкладному розгляді. Депутати при-
ступили до його обговорення лише за місяць. Було очевидним, що проходжен-
ня Конституції у Верховній Раді буде складним. Команда Л. Кучми готувалася
до нового етапу протистояння з парламентом. Слабкою ланкою президентської
команди був прем’єр-міністр. Тому 27 травня президент видав указ про відстав-
ку Є. Марчука. Формальним приводом стало суміщення ним посад прем’єра
та народного депутата, а поясненням з боку Адміністрації Президента — «за
створення власного політичного іміджу». Цей вимушений крок демонстрував
невпевненість президентських сил напередодні вирішального зіткнення за пов-
новаження. Новим прем’єр-міністром був призначений виходець з «президент-
ської» Дніпропетровської області П. Лазаренко, впливовий у агропромислових
колах. Люди з оточення Л. Кучми (зокрема секретар РНБО України В. Горбулін)
пропонували призначати його лише «виконувачем обов’язків», але П. Лазарен-
ко «досить майстерно, як музикант, пройшовся по чуттєвих струнах, зумів тор-
22
кнутися душі Леоніда Даниловича» .
4 червня проєкт Конституції, доопрацьований депутатською Тимчасовою ко-
місією на чолі з М. Сиротою, було ухвалено у першому читанні 258-ма голосами.
Водночас проявилася недовіра між депутатським корпусом і Президентом: парла-
ментарі побоювалися, що після ухвалення проєкту за основу Л. Кучма винесе його
на референдум. Останньому довелося публічно спростувати імовірність такого
сценарію. Однак 26 червня конституційний процес знову загальмувався — на цей
раз правоцентристські фракції через суперечки з лівою більшістю відмовлялися ре-
єструватися у сесійній залі, тим самим унеможливлюючи роботу Верховної Ради.
Для виведення ситуації з глухого кута Л. Кучма видав указ про проведення
25 вересня 1996 р. всеукраїнського референдуму щодо проєкту Конституції, під-
готовленого Конституційною комісією, а не схваленого парламентом у першому
читанні. Даний проєкт давав Президенту ширші повноваження і тому не був ви-
гідний як лівим, так і правим фракціям. Це підштовхнуло законодавців поверну-
тися до конструктивної роботи: ліві змушені були піти на низку серйозних по-
ступок правоцентристським силам.
Один із авторів тексту Конституції та очевидець її ухвалення В. Костицький,
виступаючи 25 червня 2018 р. на круглому столі «Конституційний вимір укра-
їнської державності», згадував, що спочатку перспективи ухвалення документа
були сумнівними. Індикатором цього стала відсутність міністрів-народних депу-
татів (відповідно до тогочасного законодавства допускалося суміщення посад) —
очевидно, Л. Кучма не давав їм команди. Однак з опівночі вони стали стягуватися
до Верховної Ради, що сигналізувало: президент готовий до компромісу. В. Кос-
тицький так це прокоментував: «Леонід Данилович — гнучка людина, хоча ча-
сом міг бути і дуже прямою». Готовність різних політичних сил до компромісу
юрист пояснив почасти і зовнішньополітичним фактором — російськими пре-
зидентськими виборами. 16 червня відбувся їх перший тур, за підсумками якого
22 Горбулин В. Без права на покаяние. Харьков, 2009. С. 258.
64