Page 69 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 3. Потрясіння пострадянського транзиту

президент Л. Кучма закликав до зміни стратегії — переходу від «адміністратив-
но-директивної до ринкової економіки». Пріоритетами були названі:
— стабілізація фінансово-грошової системи (перегляд бюджетної політики,
реформа податкової та банківської систем);
— формування інституційних основ ринкової економіки шляхом активізації
приватизації та створення у промисловості потужних фінансово-промислових
груп (ФПГ) і холдингів;
— перегляд пріоритетів промислової політики на користь високотехнологіч-
них галузей та секторів зі швидким обігом капіталу (виробництво товарів широ-
кого вжитку, агропром, торгівля та побутові послуги);
— проведення земельної реформи, кінцевим результатом якої мало стати
утвердження приватної власності на землю;
— активізація зовнішньоекономічної діяльності та розгортання співробіт-
ництва з міжнародними фінансовими структурами (насамперед Міжнародним
валютним фондом);
— підвищення ефективності соціальної політики, яка б пом’якшила для гро-
мадян труднощі перехідного періоду.
Наприкінці 1994 р. за ініціативи президента Нацбанк дещо лібералізував
режим курсоутворення (це спочатку призвело до закономірного «просідання»
національної грошової одиниці до економічного обґрунтованого рівня, але за рік
стабілізувало валютно-грошову систему) та припинив хибну практику кредиту-
вання уряду (тобто «вимкнув» друкарський станок). Кроки в дусі монетаризму
вгамували інфляцію, але без структурної перебудови економіки не спроможні
були забезпечити стале економічне зростання. Крім амбіційних планів президент
насправді не мав достатніх важелів для їхньої реалізації в умовах протидії з боку
популістських лівих парламенту та уряду. Парламент вже у грудні 1994 р. ухвалив
рішення про віднесення 6 тис. великих і середніх підприємств до переліку таких,
що мають стратегічне значення, і тим самим фактично зупинив роздержавлення.
За рік до переліку були додані ще 2,4 тис. підприємств.
Не менш яскравим виявом бойкотування парламентом реформ стала бо-
ротьба навколо створення великих корпоративних структур в економіці. У січ-
ні 1995 р. Л. Кучма видав указ «Про фінансово-промислові групи в Україні», у
якому ФПГ розглядалися як «статутна або договірна юридична особа, створена
шляхом об’єднання промисловими підприємствами, організаціями, банками та
іншими суб’єктами підприємницької діяльності… належного їм (закріпленого за
ними) майна, фінансових ресурсів, а також передачі права управління господар-
ською діяльністю для централізованого управління виробничою, науковою, фі-
25
нансовою та комерційною діяльністю» . Однак у березні 1995 р. Верховна Рада
наклала на указ вето. Водночас комуністи заявили, що указ Президента сприяти-
ме легалізації кримінальних капіталів, суттєво зменшить податкові надходжен-
25 Указ Президента України «Про фінансово-промислові групи в Україні». Сайт Вер-
ховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/95
67