Page 73 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 3. Потрясіння пострадянського транзиту

попередній рік, фінансування здійснювалося на основі тимчасових кошторисів, за-
тверджених парламентською Комісією з державного бюджету. Тим самим Кабмін не
міг використовувати бюджет як основний інструмент управління економікою, соці-
альною сферою, та, власне, проведення реформ. Лише у квітні 1997 р. Верховна Рада
ухвалила нову систему оподаткування, і бюджетний процес відновився.
Загалом реформування 1995—1996 рр. відбувалося у вузькому коридорі
можливостей, було частковим і в ручному режимі намагалося стабілізувати роз-
балансований соціально-економічний організм. Найбільшим досягненням того
часу слід вважати виведення України з-під загрози дефолту, що дало змогу повіль-
но стверджувати на міжнародному рівні імідж прогнозованого партнера і шукати
шлюзи для залучення зовнішніх інвестицій. Однак про жоден сценарій прогнозо-
ваного позитивного розвитку, не кажучи вже про «українське диво», не йшлося.
Для виходу на траєкторію сталого економічного зростання потрібні були системні
зміни, які б враховували соціально-економічний і демографічний потенціал кра-
їни, соціальні зміни та інтереси нового гравця — великого приватного бізнесу.
Кінець соціалістичної України. З середини 1990-х років в українській по-
літиці та економіці усе важливішу роль відігравали підприємницькі кола. В умо-
вах дезорганізації господарського комплексу та неефективності державної влади
створювалися комерційні структури, здатні отримувати надприбутки. На по-
чатковому етапі поява великих статків була переважно пов’язана з організацією
поставок в Україну енергоносіїв та експорту продукції важкої промисловості. З
другої половини 1990-х років структури, що панували на цих напрямах, конвер-
тували економічний потенціал у власність, скориставшись для цього допомогою
високопосадовців. Найпотужнішою була корпорація «Єдині енергетичні систе-
ми України» (ЄЕСУ) на чолі з Ю. Тимошенко, якій вдалося забезпечити собі
підтримку уряду П. Лазаренка. ЄЕСУ намагалась монополізувати поставки ро-
сійського газу в країну і вже на отримані кошти приватизувати найліквідніші про-
29
мислові підприємства . Молодшим партнером ЄЕСУ у поставках енергоносіїв
в одну з найбільш промислово розвинутих областей — Донеччину — виступила
корпорація «Індустріальний союз Донбасу», підконтрольна місцевим політич-
ним і бізнес-елітам. «Похід» великого бізнесу в політику та масштабна корупція
в системі державного управління за описаних вище соціально-економічних умов
стали двома визначальними трендами новітньої історії України. Гальмування на-
зрілих реформ та невизначеність соціального спрямування держави як такої при-
звели до загострення політичної боротьби на вищих ешелонах влади: ліві сили та
екснаціонал-комуністи не збиралися здавати без бою свої позиції.
Феномен зрощення великого бізнесу та влади, яскраво продемонстрова-
ний урядом П. Лазаренка навесні 1997 р., викликав занепокоєння команди пре-
зидента Л. Кучми. Той ще у вересні 1996 р. заявив про плани виставити свою
30
кандидатуру на президентських виборах 1999 р. . На той час його основним
29 Головко В. Українські фінансово-промислові групи... С. 183—187.
30 Головко В. Владу створюють… С. 128.
71