Page 72 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

руху було застосовано правоохоронні органи, проведено арешти осіб, причетних
до блокування транспортних комунікацій. Однак уряд пішов на поступки. Варто
додати, що проблеми шахтарів були лише частковим віддзеркаленням критич-
ної соціально-економічної ситуації в країні загалом. У вересні 1996 р. до масових
страйків через багатомісячну затримку з виплатою заробітної плати вдалися до-
ведені до відчаю освітяни.
У вересні 1996 р. Україні вдалося скористатися позитивними результата-
ми монетарної політики: нарешті була запроваджена повноцінна національна
грошова одиниця — гривня. Однак її курс був завищеним (1,8 грн до $1), що
стримувало позитивну динаміку в нарощуванні експорту, яка намітилася з дру-
гої половини 1996 р. Українські підприємства поступово знаходили свої ніші на
міжнародних ринках. Та це була переважно продукція галузей із низькою додат-
ковою вартістю, хоча знаходила збут і продукція високотехнологічних підпри-
ємств, зокрема оборонно-промислового комплексу. Загалом 1996 р. позитивне
сальдо зовнішньої торгівлі склало $340 млн. За підсумками року, темпи падіння
28
промислового виробництва загальмувалися до 5,1 % .
Без відновлення економічного зростання виконавча гілка влади ледь всти-
гала затикати бюджетні дірки. Нагальність системного реформування чимдалі
більше усвідомлювали навіть найконсервативніші політичні сили. Ознакою не-
ефективності економічної політики було постійне зростання боргів із зарплати.
1996 р. вони сягнули 4,1 млрд грн, а 1997 р. — 5,1 млрд грн. Колосальне накопи-
чення боргів почасти спричинялося бажанням штучно стримати інфляцію, по-
части — неадекватною податковою політикою. В умовах дефіциту грошової маси
підприємства широко застосовували бартерні відносини. Це вимивало обігові
кошти, пришвидшувало зростання неплатежів між суб’єктами господарювання,
зростання заборгованості перед державним та місцевими бюджетами, а також —
за енергоносії та житлово-комунальні послуги.
Улітку 1996 р. за цих обставин стартувала податкова реформа — її цільовим по-
казником було проголошено зменшення частки державних витрат до 45 % ВВП. У
серпні запрацювала Державна податкова адміністрація України. Утім, уряд П. Ла-
заренка не встиг підготувати податкову реформу і подав у парламент проєкт держ-
бюджету на базі чинної системи податків. Після ухвалення проєкту в першому чи-
танні Л. Кучма виступив з попередженням, що не підпише закон про бюджет, якщо
він не буде зверстаний на основі нового концепту оподаткування. Конфлікт між
Кабміном та Адміністрацією Президента з цього приводу став причиною відставки
у грудні 1996 р. голови Адміністрації Президента Д. Табачника. Суперечностями
на верхніх щаблях виконавчої гілки влади скористався лівий парламент, який також
відмовився піти на компроміс щодо бюджету на 1997 р. У результаті, країна майже
півроку (до 27 червня 1997 р.) прожила без затвердженого Державного бюджету. Ви-
датки розраховувались у обсягах і на базі положень закону про держбюджет 1996 р.,
а у випадку асигнувань на нові установи або на потреби, які не були передбачені у
28 Головко В. Владу створюють… С. 125.
70