Page 376 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

«соціальної війни», чимало керівників КП(б)У сумнівалися в тому, що особли-
ва гострота становища в Україні після завершення воєнних дій виправдовує існу-
вання специфічно селянських політичних організацій. Перемогли, однак, прибіч-
ники КНС — Х. Раковський і Г. Петровський. У квітні 1921 р. вони домоглися
прийняття ВУЦВКом закону, який проголошував комнезами «організаціями
державного значення». Закон закріплював за ними повноваження, які було явоч-
ним порядком відібрано при їх виникненні у законної влади — сільських рад.
У радянській історіографії стверджувалося, що комнезами представляли
інтереси як бідноти, так і середнього селянства. З цього випливало, що їхня со-
ціальна база була ширшою, ніж у комітетів бідноти, які з’явилися в Росії під час
першого комуністичного штурму. Таке твердження було продиктоване гаслом,
яке з 1919 р. стало офіційним у політиці РКП(б) — на союз із середняком. Було
б дивно, якби партія проголошувала курс на союз із середняком, а в Україні ство-
рювала і наділяла державними повноваженнями організації бідноти. Власне, й
В. Ленін, причетний до створення комнезамів, радив у лютому 1920 р. Д. Ма-
нуїльському спиратися на час збирання хліба не на комбіди, а на ради, створені
65
виключно з бідноти та середняків-незаможників .
Х. Раковський тоді зробив ставку не на ради, склад яких більшовикам було
важко регулювати, а на комітети, які дублювали функції рад, не заступаючи їх. До
цих комітетів включали й середняків, які своєю роботою в радах доводили на ділі
лояльність політичному режиму. Проте перевагу віддавали декласованій бідноті,
яка здебільшого не мала інтересів, пов’язаних з господарюванням на селі.
Майже відразу після виникнення комнезамів влада почала вибірково «чис-
тити» їх, звільняючись від недостатньо активних, з погляду інтересів режиму, се-
лянських представників. Масова «чистка», під час якої КНС втратили полови-
ну свого складу, відбулася восени 1921 р. Її критерії сформулював Раковський на
політбюро ЦК КП(б)У 30 вересня 1921 р.: «Здійснити основну чистку для того,
щоб в комнезамах залишився напівпролетарський і малоземельний елемент» .
66
У травні 1922 р. питання про комнезами розглядалося на пленумі ЦК КП(б)У.
У доповіді секретаріату ЦК з цього приводу зазначалося: «За своїм соціальним
складом КНС ще далеко не представляють чистих об’єднань бідняків. Залиши-
лася велика кількість середняків, украй важко відциджуваних, як показала навіть
люта подекуди чистка. Особливо це слід сказати про новоспечене середняцтво і
про «радянського», працею під час революції пов’язаного з радянською владою
67
середняка» .
Це повідомлення свідчило про те, які саме соціальні верстви підтримувало
керівництво КП(б)У під час «коригування» складу комнезамів. Зокрема, у до-
відці наводилися цікаві кількісні дані. За статистикою Наркомату внутрішніх
справ (дуже неточною, як підкреслено у джерелі), загальна чисельність членів

65 Там само. Т. 51. Київ, 1974. С. 141.
66 Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). С. 269.
67 Там само. С. 270.
314