Page 378 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

КП(б)У здійснити ретельне обстеження комнезамів і доповісти про його наслід-
ки на одному з найближчих пленумів ЦК.
Раковський побоювався, що обстеження негативно позначиться на автори-
теті партійного апарату серед бідноти. Ліквідаційні настрої щодо комнезамів, які
спостерігалися в республіканській партійній організації, було пояснено в листі
нерозумінням суті непу. «Розтлумачуючи нову економічну політику не як манев-
ровий рух класової боротьби, а як самостійну мету, — писав колишній голова
Раднаркому УСРР, — деякі наші товариші стали проводити точку зору, що на
селі ставка віднині повинна бути на заможного селянина, який піднесе сільське
господарство і буде платити податки державі» .
69
Як бачимо, Х. Раковський солідаризувався з переважною більшістю партій-
них керівників, які висловлювалися за відновлення у майбутньому тимчасово
припинених непом соціально-економічних перетворень на селі, що випливали
з комуністичної доктрини. Він вважав, що економічна стабілізація, досягнута за-
вдяки державній підтримці селян-власників, є справою другорядною.
Оскільки цю точку зору приховано або відкрито поділяла більшість членів
політбюро ЦК РКП(б), лист Раковського у частині, присвяченій комнезамам,
справив відповідне враження. Партійний центр відмовився втручатися у справу і
передав її на розгляд ЦК КП(б)У. Останній знову, через півтора року після пер-
шого розгляду, повернувся до оцінки діяльності КНС.
На пленумі ЦК КП(б)У у жовтні 1923 р. доповідь про комнезами зробив
голова ВУЦВК Г. Петровський. Він дав їм високу оцінку як «міцній політичній
радянській організації, через яку й надалі партія повинна проводити свій вплив
на селянство». Натомість перший секретар ЦК КП(б)У Е. Квірінг і нарком зе-
мельних справ І. Клименко заявили, що треба взяти курс на скорочення кількості
незаможників, орієнтуватися на міцного господаря і ліквідувати КНС .
70
Більшість членів ЦК солідаризувалися з Г. Петровським. За основу ухвале-
ної резолюції було взято головні положення його доповіді. Характерно, що в ре-
золюції наголошувалося на неприпустимості запровадження в КНС кандидат-
ського стажу і членських внесків, які наближали їх до статусу політичної партії.
Пленум ЦК наполягав на перегляді складу комісій, які керували роботою КНС,
включенні до них нових працівників з місцевих парторганізацій і наданні комі-
71
сіям губернського і окружного рівнів більших прав щодо низових органів . Усе
це мало сприяти перетворенню керівних органів комнезамів на своєрідне продо-
вження партійного апарату й тим самим гарантувати неможливість утвердження
їх як самостійної політичної сили.

69 Цит. за: Волковинський В.М., Кульчицький С.В. Християн Раковський. Політичний
портрет. Київ, 1990. С. 158—159.
70 Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). С. 272.
71 Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів
ЦК. Т. 1. С. 263—265.
316