Page 379 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 379

Розділ 13. Держава-комуна в Україні

              На розвиток цих рішень ВУЦВК прийняв 5 грудня 1923 р. декрет «Про
          пільги, права і обов’язки незаможних селян», у якому підтверджував статус
          КНС як організацій державного значення. На цей час у їх складі налічувалося
                        72
          582,9 тис. осіб  .
              Навесні 1924 р. XIII з’їзд РКП(б) без ентузіазму оцінив роботу КНС, об-
          межившись у резолюції двозначною фразою: «Досвід українських комнезамів в
          основному виправдав себе в українських умовах»  . З’їзд у замаскованій фор-
                                                           73
          мі (перелічуючи рекомендовані форми діяльності) радив партійній організації
          України повернутися до питання про доцільність існування КНС у владній
          структурі.
              Починаючи з квітня 1925  р., коли генеральним секретарем ЦК  КП(б)У
          став найближчий поплічник Сталіна Л. Каганович, розмови про специфічність
          українських умов припинилися. Каганович прибув до Харкова якраз для того,
          щоб викоренити будь-яку специфіку. На відміну від малоавторитетного навіть у
          республіканській партійній організації Е. Квірінга, він мав за собою цілковиту
          підтримку партійного центру і швидко зосередив у своїх руках всі важелі влади.
              У липні 1925 р. Каганович підготував пленум ЦК КП(б)У, на якому востан-
          нє розглядалося питання про комнезами. У прийнятій резолюції їхню попере-
          дню діяльність як «опори партії на селі» було оцінено високо. Водночас пленум
          ЦК дійшов висновку, що в нових умовах, коли партія взяла курс на зміцнення
          сільрад, виконання комнезамами адміністративних функцій є невиправданим.
          Тому було вирішено перетворити КНС з організації державного значення на ор-
          ганізацію суто громадську, тобто звільнити їх від адміністративних і господар-
                                                                       74
          ських функцій, наданих юридично або наявних у них фактично  .
              Це рішення пленуму ЦК КП(б)У було реалізовано в декреті ВУЦВК і Рад-
          наркому УСРР від 16 листопада 1925 р. Позбавлені адміністративних функцій,
          комнезами за інерцією продовжували існувати, але їхнє значення у житті села
          поступово сходило нанівець. Останній сплеск їхньої активності припав на осінь
          1932 р. Усні інструкції компартійних «верхів» про конфіскацію продовольства
          в українському селі виконували саме вони. Остаточно КНС було ліквідовано у
          1933 р.











              72  Отчет о деятельности рабоче-крестьянского правительства УССР за период с 1 октя-
          бря 1922 г. по 1 октября 1923 г. Харьков, 1924. С. 24.
              73  КПРС в резолюціях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Т. 3. Київ, 1979. С. 76.
              74  Комуністична партія України в резолюціях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Т. 1.
          С. 325—327.
                                              317
   374   375   376   377   378   379   380   381   382   383   384