Page 398 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

ка (1929 р.), Північнодонецька (1930 р.), Дніпродзержинська (1932 р.). У жовтні
1932 р. подачу стуму розпочали перші п’ять агрегатів Дніпровської ГЕС.
Переважна більшість капіталовкладень у машинобудування була спрямована
на реконструкцію і розширення вже наявних підприємств. Разом з тим в Україні
було побудовано чимало нових великих заводів.
У червні 1930 р., коли запрацював конвеєр комбайнового цеху на запорізько-
му заводі «Комунар», було покладено початок радянському комбайнобудуван-
ню як галузі промисловості. Останній рік першої п’ятирічки, коли в СРСР було
випущено 10 тис. комбайнів (зокрема на «Комунарі» — 5 953), ознаменувався
49
зняттям комбайнів з імпорту .
Виникнення тракторобудування як галузі промисловості й ліквідація на цій
основі імпортної залежності по тракторах були пов’язані зі спорудженням трьох
заводів потокового виробництва в Сталінграді, Харкові і Челябінську. Харків-
ський тракторний завод було запущено в рекордно короткі строки: через 15 мі-
сяців з дня закладення основних цехів. За першу п’ятирічку на його спорудження
і розширення було спрямовано 99,7 млн руб. У 1932 р. харківські тракторобудів-
ники виготовили понад 16 тис. тракторів .
50
Реконструкція Луганського паровозобудівного заводу перетворилася, по
суті, на нове будівництво. Споруджений завод зрівнявся за продуктивністю з най-
більшим у світі заводом компанії «American Locomotive». Він відіграв найбільш
істотну роль у технічній реконструкції радянського залізничного транспорту.
У реконструкцію харківського заводу «Серп і молот» в роки першої п’яти-
річки було вкладено 16,2 млн руб. Завод спеціалізувався на виробництві склад-
них молотарок у кількості, що забезпечувала потреби сільського господарства
всієї країни. Харківський електромеханічний завод за першу п’ятирічку освоїв
у капітальному будівництві 18,3 млн руб. І перетворився на одне з найбільших
у радянській електротехнічній промисловості підприємств, яке відіграло значну
роль у подоланні індустріально-технічної залежності СРСР від провідних світо-
51
вих держав .
Перше місце за обсягом капіталовкладень посідала металургійна промисло-
вість. Поряд з реконструкцією та розширенням наявних підприємств в Україні
споруджувалися три металургійні гіганти — «Азовсталь», «Запоріжсталь» і
«Криворіжсталь». План першої п’ятирічки передбачав побудову двох нових за-
водів у Запоріжжі і Кривому Розі потужністю по 650 тис. т чавуну (з відповідною
кількістю дальших продуктів переділу). Однак гострий дефіцит металу змусив
планові органи істотно переглянути металургійну програму в Україні. Потуж-
ність «Криворіжсталі» було збільшено до 1,7 млн т чавуну, а «Запоріжсталі» —

49 Мишустин Д.Д. Внешняя торговля и индустриализация СССР. Москва, 1938. С. 168.
50 За индустриализацию. 1933. 4 ноября.
51 Народне господарство Харківської області. Статистичний збірник показників. Хар-
ків, 1933. С. 131.
336