Page 399 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

до 2 млн т. Водночас союзний уряд вирішив побудувати першу чергу великого
52
металургійного комбінату в Маріуполі потужністю 2,2 млн т чавуну .
Завод інструментальних сталей, який спочатку перебував у складі металур-
гійного комбінату «Запоріжсталь», а пізніше виділився в окреме підприємство
«Дніпроспецсталь», став до ладу в жовтні 1932 р. З його побудовою в Україні
виникла електрометалургія як окрема галузь металургійної промисловості.
Сотні мільйонів рублів було вкладено в розвиток кам’яновугільної промис-
ловості Донбасу. Десятки дрібних малоперспективних шахт закрилися, інші були
реконструйовані. За першу п’ятирічку стали до ладу 53 нові шахти.
Переважну частку капіталовкладень, призначених для розвитку виробни-
цтва споживчих товарів, в Україні було використано у харчовій промисловості.
В республіці виникли нові галузі цієї індустрії: молочна, маслоробна, комбікор-
мова, маргаринова, овочесушильна, хлібопекарська та ін. Істотно розширилися
потужності м’ясної промисловості завдяки побудові нових потужних м’ясо-
ком бінатів — Кременчуцького (1927), Мелітопольського (1929), Полтавського
53
(1929), Вінницького (1930), Київського (1930) . У 1932 р. став до ладу Херсон-
ський консервний комбінат проєктною потужністю в 128 млн умовних банок
консервів на рік, що набагато перевищувало потужності всієї консервної про-
54
мисловості дореволюційної Росії .
У найбільш розвиненій галузі харчової промисловості України — цукро-
вій — план першої п’ятирічки передбачав побудову 11 нових підприємств. Ви-
явилося, однак, що сільське господарство не зможе забезпечити сировиною та-
кий приріст потужностей. В окремі роки через неврожай цукрових буряків та
ускладнення, пов’язані з колективізацією сільського господарства, не працювали
навіть наявні підприємства. Тому програма будівництва нових підприємств іс-
тотно скоротилася. У першій п’ятирічці було побудовано тільки Веселоподолян-
55
ський (1929) і Лохвицький (1929) цукрові заводи .
Техніка і технології великої машинної індустрії впроваджувалися в численні
галузі легкої промисловості України. У Києві, Дніпропетровську і Харкові було
побудовано великі взуттєві фабрики з конвеєрним виробництвом. Конвеєриза-
ція скоротила виробничий цикл з 10 днів до 10 годин і збільшила середньоденне
виробництво до 8—13 тис. пар взуття, тобто до рівня найбільших європейських
фабрик. Заново було створено трикотажну промисловість на базі потужностей
трьох великих фабрик — в Одесі, Харкові і Києві. Новими великими підприєм-
ствами поповнилася текстильна промисловість .
56

52 Болтенгаген Л.К. Перспективы развития украинской черной металлургии во второй
пятилетке. Харьков, 1933. С. 7.
53 Главмясо. Статистико-экономический справочник. Москва, 1936.
54 Гак Д.В. Харчова промисловість України. Київ, 1960. С. 58.
55 Народне господарство Радянської України. Київ, 1943. С. 27.
56 Яковлєв Т., Герц В. Упор на якість продукції. Харків, 1933. С. 9.
337