Page 40 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

45
їнських організацій . Представники українців-військовиків увійшли до складу
46
Української Центральної Ради .
На першому Всеукраїнському військовому з’їзді 18—21 (5—9) травня 1917 р.
було створено Український військовий генеральний комітет (УГВК). Його очо-
лив Симон Петлюра, який раніше був головою Української ради Західного фрон-
ту. УГВК став керівним органом українського військового руху. Його члени уві-
47
йшли до складу Центральної Ради .
Створення цієї організації активізувало українізацію армії. Формування
військових частин російської армії з українців перейшло від стихійних і часто
конфліктних виявів до погодження у штабах фронтів, округів та Ставці голов-
нокомандувача. Різноманітні добровольчі полки імені гетьманів Дорошенка,
Хмельницького, полковника Гонти мусили увійти у правове поле.
Однак українізація військових частин російської армії наштовхнулася на
цілу низку непереборних проблем. Давалися взнаки загальна антиукраїнська на-
лаштованість вищого командування, неефективна логістика переформатування
військових підрозділів, брак свідомих українців серед офіцерів. Військова влада
дозволила українізувати три корпуси на Південно-Західному фронті. Проте на
практиці це не було реалізовано.
Ці проблеми спонукали УГВК скликати другий Всеукраїнський військовий
з’їзд. Однак військовий міністр Олександр Керенський несподівано заборонив
його проведення. Це була перша після революції заборона на проведення поді-
бного заходу. Нова революційна влада в Росії вдалася до старих методів. Забо-
рона з’їзду викликала серед військових-українців супротивну реакцію. До Києва
за власний кошт, без дозволу військового керівництва, за рахунок відпусток та
лікарняних, а то й як дезертири прибуло надзвичайно багато делегатів. Органі-
заторам навіть довелося змінювати місце проведення заходу із зали Троїцького
народного дому на значно більше приміщення Оперного театру. Врешті з’їзд став
аргументом для українських політиків проголосити І Універсал. М. Грушевський
та В. Винниченко дістали підтримку від тисяч українців, що готові були (або при-
наймні так заявляли) захищати Україну зі зброєю в руках.
З’їзд підтримав Центральну Раду в її протистоянні з Тимчасовим урядом та
створив Всеукраїнську раду військових депутатів у кількості 132 осіб, яку коопту-
вали до складу Центральної Ради. У створеному за кілька днів Генеральному се-
кретаріаті — фактично першому українському уряді — було передбачено посаду
генерального секретаря військових справ, яку мав обійняти С. Петлюра.
З огляду на київські події Тимчасовий уряд був змушений розпочати пере-
говори з Центральною Радою, найгострішим питанням яких була українізація

45 Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада й українізація військових частин росій-
ської армії. Український історичний журнал. 2012. № 3. С. 4—27.
46 Українська Центральна Рада: документи і матеріали: у 2 т. Т. 1. Київ, 1996. С. 63—64.
47 Зозуля Я. Всеукраїнський військовий з’їзд в 1917 р. Вісті комбатанта. 1967. № 4.
С. 29—34.
38