Page 45 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 3. УНР: важке державне усамостійнення

5
комендантів , а в місцях дислокації військ Центральних держав були відповідно
австрійські чи німецькі коменданти. Місцеве самоврядування було представлене
губернськими, повітовими та волосними земствами (з 19 грудня — народними
6
радами та їх виконавчими органами — народними управами ), а також міськими
думами.
На час проголошення УНР у багатьох адміністративних одиницях вже було
проведено демократичні вибори до земств, відбулися їх перші засідання. Так, у
7
Київському повіті вибори до повітового земства пройшли 15—17 жовтня , до
волосних земств Уманського повіту — 10 вересня, до Уманського повітового
8
земства — 8 жовтня , до волосних земств Роменського повіту — 20 серпня , до
9
10
Гадяцького повітового земства — 8 жовтня . Тож потреба в радах об’єднаних
громадських організацій поступово відпала.
Щоправда, через складну політичну ситуацію та зовнішнє військове втор-
гнення в Україну виникла проблема виборів до губернських народних рад
(земств). Так, перше засідання Полтавської губернської народної ради відбулося
11
наприкінці грудня 1917 р. , а Подільської — лише за кілька днів до гетьмансько-
го перевороту — 22—26 квітня 1918 р. .
12
Органи влади УНР не були уніфіковані. Спостерігалися відмінності на міс-
цях у назвах, складі та обсягах повноважень інституцій. Крім того, місцеві орга-
ни, виходячи з власних уявлень про справедливий устрій, по-різному розуміючи
самоврядування, самі вносили безлад у державне управління.
Через більшовицькі заколоти та російсько-українську війну робота держав-
ного апарату була значною мірою дезорганізована. Так, станом на початок берез-
ня 1918 р. голова Ради міністрів УНР В. Голубович виконував обов’язки ще й
міністра закордонних справ та міністра торгу і промисловості, П. Христюк обі-
ймав посади міністра внутрішніх справ та міністра освіти, М. Ткаченко — міні-
стра юстиції та міністра фінансів, місце перебування кількох інших міністрів було
невідоме . Міністерства були недоукомплектовані чиновниками (наприклад, у
13
департаменті митних зборів міністерства фінансів із 60 посад було зайнято лише
14
28 ) і навіть розшукували своїх співробітників через газети.

5 Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1996.
С. 169—170.
6 Київські губерніальні вісти. 1918. № 25.
7 Там само. 1917. № 25.
8 Вільна Україна. 1917. № 19.
9 Вісник Полтавського губернського громадського комітету. 17 серпня 1917. № 97. С. 4.
10 Газета гадяцького земства. 30 жовтня 1917. № 103. С. 3.
11 Нова Рада. 1918. № 8.
12 Завальнюк О.М., Стецюк В.Б. Земства Поділля в добу Української революції 1917—
1920 рр. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. С. 126.
13 Нова Рада. 1918. № 32, 13 березня (28 лютого). C. 2.
14 Гай-Нижник П.П. Народне міністерство фінансів УНР: проблеми становлення (сі-
чень—квітень 1918 р.). Український історичний журнал. 2008. № 1. С. 65.
43