Page 416 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 416

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

               1928—1929 рр. криза повторилася, причому в більш гострих формах внаслідок
               неврожаю в Україні та на Північному Кавказі. Недорід у поєднанні з хлібозаго-
               тівлями, які здійснювалися силоміць, призвели до погіршення становища з про-
               довольством. У багатьох районах України спалахнув замовчуваний владою голод.
                                                                             88
               Тільки недавно в історіографії з’явилося дослідження на цю тему  .
                   В процесі подолання тогочасної кризи в 1929 р. склалася система хлібоза-
               готівель, яка проіснувала до кінця 1932 р. Щоб розібратися в її суті (а отже, і в
               обставинах, які призвели до загальносоюзного голоду та Голодомору в Україні у
               1932—1933 рр.), потрібен уважний і всебічний аналіз.
                   На об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) у квітні 1929 р. Й. Сталін ви-
               ступив з обґрунтуванням переваг так званого «уральсько-сибірського методу»
               хлібозаготівель. «Треба організувати хлібозаготівлі, — повчав він цекістів. —
               Треба мобілізувати бідняцько-середняцькі маси проти куркульства і організува-
               ти їх громадську підтримку заходам Радянської влади щодо посилення хлібоза-
               готівель. Значення уральсько-сибірського методу хлібозаготівель, здійснюваного
               за принципом самообкладання, якраз у тому і полягає, що він дає можливість
               мобілізувати трудящі верстви села проти куркульства, на предмет посилення хлі-
               бозаготівель»  .
                             89
                   28 червня 1929 р. ВЦВК і РНК РСФРР ухвалили постанову «Про поши-
               рення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань
               і планів». 3 липня її продублювали ВУЦВК і РНК УСРР. Ці постанови запро-
               ваджували обов’язкові планові завдання щодо хлібоздачі з розверсткою на село
               за принципом самообкладання, тобто встановленою незаможниками цілком
               «демократично». Те, що у 1928 р. здійснювалося як надзвичайний захід, нові
               урядові постанови перетворювали на звичайну практику. Коли заможний госпо-
               дар ухилявся від поставки зерна, визначеної незаможниками на сільському сході,
               сільраді дозволялося штрафувати його в межах п’ятикратного розміру вартості
               хліба, який підлягав здачі. Якщо штраф не сплачувався, майно боржників про-
               давали з торгів. Груповий опір розверстці або ухилення від продажу хліба піс-
               ля штрафних санкцій призводили до звинувачення за ст. 57 і 58 Кримінального
               кодексу УСРР з набагато страшнішими карами: конфіскацією майна та депор-
               тацією у віддалені райони СРСР.
                   Новий комуністичний штурм розпочався з виступу Й. Сталіна на конфе-
               ренції аграрників-марксистів 27 грудня 1929 р., де він оголосив про перехід пар-
               тійного керівництва до політики «ліквідації куркуля як класу». Ліквідуючи гос-
               подарства заможних селян, яких таврували як куркулів-експлуататорів, партійна
               верхівка заганяла решту в силоміць створювані колгоспи. Оголошуючи «наступ
               соціалізму по всьому фронту», Й. Сталін нагадав аграрникам-марксистам слова
               В. Леніна про те, що неп запроваджено всерйоз і надовго, але додав: «Він ніко-
               ли не говорив, що неп запроваджено назавжди! ...Якщо ми додержуємося непу,
                   88  Гриневич Л. Голод 1928—1929 рр. у радянській Україні. Київ, 2013.
                   89  Сталін Й. Твори. Т. 12. С. 88.
                                                   354
   411   412   413   414   415   416   417   418   419   420   421