Page 418 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Мережа державної торгівлі почала перетворюватися на розподільчий апарат,
який постачав хліб та інше продовольство лише тим, кому держава видала карт-
ки. Базарну торгівлю хлібом було заборонено під приводом її негативного впли-
ву на хлібозаготівлі. Призначені для сільського споживача промтовари передали
до фонду «отоварювання» хлібозаготівель.
Опубліковані до 1933 р. тексти теоретиків і практиків «соціалістичного бу-
дівництва» говорять самі за себе. У 1931 р. з’явилася книга 28-річного М. Возне-
сенського, який тоді робив стрімку кар’єру у сфері економічного управління. Ав-
тор пропонував широко використовувати трудові одиниці, «готуючись до того
94
часу, коли червінці заміняться трудоднями» . Переведений з України на посаду
наркома фінансів СРСР Г. Гринько доводив, що категорії грошового господар-
ства після перемоги соціалізму відімруть: «Чим міцніше ми організуємо нині
нашу грошову систему, чим краще забезпечимо ми прискорення темпів соціаліс-
тичного нагромадження в нашій країні, тим швидше забезпечимо ми побудову
соціалістичного суспільства і поховаємо всі і всілякі категорії, які залишилися
95
нам у спадщину від минулого» .
Нова продрозверстка набула форми контрактаційного договору між дер-
жавою, колективами та одноосібними господарствами. Договір містив у собі
обов’язкові для селян вимоги поставити державі певну кількість продовольства
або сільськогосподарської сировини. Зобов’язання держави виконувалися в
межах наявних товарних фондів. У постанові ЦК ВКП(б) від 26 серпня 1929 р.
«Про основні підсумки і чергові завдання в галузі контрактації зернових посі-
вів» перемога над ринком, яка здавалася близькою, ознаменувалася непомітною
термінологічною революцією: товари почали називати продуктами. Контракта-
ційний договір розглядався як «засіб організації планового продуктообміну між
96
містом і селом» .
Уповноважений Наркомземсправ СРСР М. Юхновський так описував про-
цес складання контрактаційних договорів: «Контрактація й метод доведення
до двору в своєму практичному застосуванні в деяких селах вилились у бюро-
кратичну суху форму адміністрування. Селяни звуть її розверсткою. Контрак-
тація здійснюється таким чином: округ дає контрольну цифру району, район із
деяким додатком (страхує себе) дає контрольну цифру сільраді. Сільрада цифру
району з додатком (страхує себе), який іноді підвищується на 50 %, розкидає по
селянських дворах. Селянину дають розписатися в тому, що він повинен здати
зазначену кількість продукції, й контрактація здійснилася» . Ремарку про «де-
97
які села» можна залишити поза увагою, становище було однаковим усюди. Якщо

94 Вознесенский Н.А. Хозрасчет и планирование на современном этапе. Детское село,
1931. С. 12, 16.
95 Финансы и социалистическое хозяйство. 1932. № 8—9.
96 Коллективизация сельского хозяйства. Важнейшие постановления Коммунистической
партии и советского правительства. 1927—1935. Москва, 1987. С. 196—197.
97 Цит. за: Кульчицький С.В. Ціна «великого перелому». Київ, 1990. С. 85—86.
356