Page 422 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 422

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

               нагадав про попередні проєкти й обіцянки, Й. Сталін зауважив, що тепер інша
                       106
               ситуація  .
                   Одним з проявів економічної катастрофи, що насувалася, був розпачливий
               стан платіжного балансу СРСР. Тільки важка криза змушувала сталінський уряд
               скорочувати видатки на «священних корів» державного бюджету — промис-
               ловість і армію. Л. Каганович писав Й. Сталіну 14 червня 1932 р., що в Москві
               посилено працюють над визначенням джерел, спроможних збільшити валютну
                                                               107
               виручку і зменшити «наш дефіцит і утруднення»  . Йшлося про виставлення
               на продаж творів світового мистецтва та унікальних предметів антикваріату, які
               зберігалися в державних музеях. Уряд розпочав розпродаж культурної спадщи-
               ни, але цим тільки обвалив ціни на зарубіжних аукціонах.
                   Фактичні заготівлі зерна в УСРР порівняно з іншими регіонами товарного
               землеробства (Центральна чорноземна область, Північний Кавказ, Середня Вол-
               га і Нижня Волга) виглядали так (у млн пуд.):  108
                   Рік     Україна    4 регіони європейської
                                          частини  СРСР
                   1930     436,7             400,1
                   1931     415,4             439,1
                   1932     262,6             432,1
                   Для порівняння: у 1925/26 господарському році з України було вивезено
                                                        109
               122 млн, а в 1926/27 — 139 млн пуд. зерна  .
                   Частка УСРР у загальносоюзних хлібозаготівлях знижувалася з 33,4 % у
               1930 р. до 30,3 % у 1931 р. і 23,5 % у 1932 р.  . Однак це зниження не означало
                                                         110
               зменшення тиску на Україну. Зовсім навпаки…
                   Планування хлібозаготівель — річ суб’єктивна, і ми не знайдемо документів,
               які б проливали світло на причини посиленого тиску Кремля на Україну. Слід
               вважати, що накладений Й. Сталіним найтяжчий тягар — це кара за особливо
               активну участь українського селянства у протестах проти комунізації сільського
               господарства. Якесь інше пояснення просто неможливо придумати. Адже слід
               взяти до уваги: ані в царські часи, ані в роки непу, коли товарна частина зерна ви-
               значалася умовами ринку, а не волею державних чиновників, Україна не призна-
               чала на продаж стільки зерна, скільки всі інші регіони — виробники товарного
               хліба в Європейській Росії, разом узяті.
                   Вилучення хліба у колгоспів було простою справою, особливо в господар-
               ствах, обслуговуваних  державними машинно-тракторними станціями: зерно з
               поля одразу вивозилося на елеватори або зсипні пункти машинами МТС. У кол-

                   106  Там само. С. 224.
                   107  Там само. С. 166—167.
                   108  Голод в СССР. 1929—1934. Т. 2 (июль 1932 — июль 1933). Документы. Москва, 2012.
               С. 19—20.
                   109  Гриневич Л. Голод 1928—1929 років у радянській Україні. С. 25.
                   110  Там само. С. 20.
                                                   360
   417   418   419   420   421   422   423   424   425   426   427