Page 427 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

в листах В. Молотову і Й. Сталіну від 10 червня 1932 р. просили збільшити її.
В. Чубар попереджав: «Щоб забезпечити себе на зиму краще, ніж торік, по-
чнуться масові крадіжки хліба. Те, що спостерігається тепер — викопування
посадженої картоплі, бурякових висадок, цибулі тощо — буде відтворюватися в
набагато більших розмірах у період визрівання озимини, тому що фондів харчу-
131
вання з відпущених ресурсів пізніше, ніж до 1 липня, не вистачить» . Йому
вторив Г. Петровський: «Допомогу треба надати ще й тому, що від голоду селяни
132
зніматимуть недозрілий хліб, і його багато може загинути даремно» .
Натомість 15 червня, як уже зазначалося, Й. Сталін розпорядився припи-
нити завезення хліба в Україну і задумався над тим, як забезпечити збереження
визріваючих посівів від голодуючих колгоспників і перешкодити намаганням
колгоспів приховати певну частку врожаю від державного обліку.
7 серпня 1932 р. генсек розпорядився опублікувати власноручно написану
ним постанову ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств,
колгоспів і кооперативів і про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності».
Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, а «за пом’якшувальних об-
133
ставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років . Газета «Правда»
організувала в Україні рейд, у якому з 7 до 17 серпня 1932 р. взяло участь 100
тис. «ударників преси». Метою рейду була боротьба з крадіжками зерна. Про-
те даремно кореспондент «Правди» по Дніпропетровській області закликав:
«Треба шукати, адже існує підземне пшеничне місто!». «Ударники преси» не
підтвердили цієї вигадки.
Чому Й. Сталіна у 1932 р., так само як у 1930 р., особливо непокоїло стано-
вище в Україні? Ми знаємо відповідь, тому що зв’язок між Кремлем і курортами
до 1936 р. включно здійснювався через фельд’єгерську пошту. 11 серпня 1932 р.
вождь написав своєму заступнику по партійній лінії Л. Кагановичу цілком від-
вертий лист, щоб той зрозумів ситуацію так, як її розумів він сам: «Самое глав-
ное сейчас Украина. Дела на Украине из рук вон плохи. Плохо по партийной
линии. Говорят, что в двух областях Украины (кажется, в Киевской и Днепропе-
тровской) около 50 райкомов высказались против плана хлебозаготовок, при-
знав его нереальным… Плохо по линии советской. Чубарь — не руководитель…
Плохо по линии ГПУ… Если не возьмемся теперь же за выправление положения
на Украине, Украину можем потерять. Имейте ввиду, что Пилсудский не дремлет,
и его агентура на Украине во много раз сильнее, чем думает Реденс (Станіслав
Реденс від липня 1931 р. по січень 1933 р. очолював ДПУ УСРР — Авт.). Имей-
те также в виду, что в Украинской компартии (500 тысяч членов, хе-хе) обрета-
ется не мало (да, не мало!) гнилых элементов, сознательных и бессознательных
петлюровцев, наконец — прямых агентов Пилсудского. Как только дела станут

131 Командири Великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Пів-
нічний Кавказ / За ред. В. Васильєва та Ю. Шаповала. Київ, 2001. С. 209.
132 Там само. С. 214.
133 Трагедия советской деревни. Т. 3. С. 453—454.
365