Page 431 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

б) неправильний підхід значної частини сільських комуністів до колгоспів і рад-
госпів. «Було б нерозумно, — підкреслив генсек, — якби комуністи, виходячи з
того, що колгоспи є соціалістичною формою господарства, не відповіли б на удар
142
цих окремих колгоспників нищівним ударом» .
Деталі «сокрушительного удара», як висловився Й. Сталін на цьому засідан-
ні, не було оприлюднено. Проте В. Молотов і Л. Каганович уже випробовували
його в обмежених масштабах на території України і Північно-Кавказького краю.
Йшлося про сотні колгоспів і сіл, які тривалий час не виконували зобов’язань з
хлібозаготівлі і були занесені на «чорну дошку». Опублікована в газетах інфор-
мація про наслідки потрапляння на «чорну дошку» була неповною, про най-
більш істотне в переліку каральних заходів не повідомлялося. Допитливі дипло-
мати з італійського консульства у Харкові поцікавилися, що відбувалося в таких
селах. Віцеконсул Л. Сіркана «на основі газетних повідомлень і прямого спо-
стереження» уточнив цей статус, і його висновки доповіли італійському послу в
Москві: «Внесення цілих сіл та колективних сільськогосподарських підприємств
у так звану «чорну дошку» тягне за собою суворі санкції, наприклад: припинен-
ня будь-якого постачання; вилучення навіть тої незначної кількості товарів, яка
вже була в кооперативах; абсолютна заборона покидати межі села або сільсько-
143
господарського підприємства; обшуки і конфіскація продуктів» .
Отже, поставлений на «чорнодошкових» селах і колгоспах соціальний екс-
перимент зводився до: 1) обшуків селянських садиб; 2) конфіскації знайденого
під час обшуків продовольства; 3) фізичної та інформаційної блокади репресова-
ного населення. В сільській місцевості створювалася ситуація, несумісна з жит-
тям. Коли терор голодом поширився на всю територію України і Кубані, у ньому
було застосовано і четвертий елемент — державну допомогу продовольством го-
лодуючим селянам. Заключному елементу сталінського «сокрушительного уда-
ра», який маскував попередні три, слід приділити окрему увагу.
Щоб перенести кампанію обшуків з конфіскацією всієї знайденої їжі з об-
меженої території «чорнодошкових» сіл і колгоспів на всю величезну терито-
рію України, потрібний був сигнал. Таким сигналом стала сталінська телеграма
українському селянству. 1 січня 1933 р. керівники УСРР в Харкові одержали за
підписом Й. Сталіна телеграму такого змісту:
«Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.:
Запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради
колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:
а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований
хліб, не репресуватимуться;
б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які вперто продовжують
приховувати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться

142 Трагедия советской деревни. Т. 3. С. 559.
143 Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італій-
ських дипломатів. 1932—1933 роки / Упоряд. А. Граціозі. Харків, 2007.
369